Прорахунки і нові шляхи рівненських кредитних спілок

Кредитні спілки відчули кризу сповна
— Кредитні спілки теж нелегко пережили кризовий період, — розповідає голова правління КС "Рівненщина" Микола КОТНЮК. — Стрімка девальвація гривні, кризова паніка серед населення призвела до відтоку значної частини депозитного портфеля. Паралельно частина позичальників втратила можливість платити за кредитами. Хтось втратив роботу, в когось бізнес пішов на спад, хтось помилився з купівлею нерухомості за валютний кредит у банку. Тому останні два з половиною роки для кредитних спілок були нелегкими.

За словами Миколи Котнюка, ті спілки, які знайшли порозуміння з вкладниками і змогли ефективно працювати з кредитним портфелем, вистояли й почали відновлювати втрачені позиції. Сьогодні потрібно лише переконати громадян у тому, що гроші, забрані зі спілок і покладені під подушку чи навіть у банк під смішні проценти, не приносять особливої користі ні економіці, ні їх власникам. Інфляція просто з’їсть їх значну частину.

— Криза боляче вдарила по нас, але змусила працювати ефективніше, — наголошує він. — Тому є надія на оздоровлення галузі та її розвиток. КС "Рівненщина", наприклад, почала розширювати свою діяльність. Ми відкрили нове відділення у Кузнецовську, розширили горизонти із залучення ресурсів, зокрема спрямували свої погляди на іноземних інвесторів, корпоративних клієнтів. У той же час намагаємося тісніше і гнучкіше працювати з діючими вкладниками, розвиваємо інститут фінансових консультантів, розробляємо програми фінансової просвіти громадян.

За словами голови правління КС "Довіра" Ольги ІГНАТЬЄВОЇ, нині процеси, пов’язані з кризою 2008-2009 років, завершуються.
— Все йде до покращення, — наголошує вона, — зараз відбувається оновлення кредитного портфеля і стабілізація роботи кредитних спілок.

А Могильов помиляється?
Нещодавня заява чільника МВС Анатолія Могильова про необхідність ліквідації кредитних спілок викликала чимало дискусій. Члени кредитних спілок стали на свій захист.

— У період фінансової кризи більшість кредитних спілок, на відміну від банків, кредитували населення, залишаючись фактично єдиним джерелом фінансової підтримки для тисяч пересічних українців. І це при тому, що, на відміну від банків, кредитні спілки були невиправдано позбавлені будь-якої державної підтримки, — розповідає голова правління кредитної спілки "Захід капітал" Олександр БАХМАНЧУК. — Ми не приховуємо, що на ринку присутня певна кількість кредитних спілок, які мають сьогодні нестабільний фінансовий стан і недостатній рівень платоспроможності, а відповідно і проблеми з розрахунками за зобов’язаннями перед вкладниками. І посадові особи частини з них порушили закон, за що мають понести невідворотне покарання.

Але, за словами Олександра Бахманчука, реально таких кредитних спілок — 43 із 700 працюючих на ринку, тобто близько шести відсотків від загальної кількості кредитних спілок. Саме стільки кредитних спілок сьогодні знаходиться в режимі особливого супроводження з боку регулятора в особі Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

— Українські кредитні спілки сьогодні — це перш за все 1,52 мільйона громадян України, які довірили кредитним спілкам мільярди гривень своїх заощаджень, — каже Олександр Бахманчук. — При цьому переважна більшість кредитних спілок (понад 90 відсотків), незважаючи на нещодавню фінансову кризу, продовжують ефективно, стабільно та прозоро працювати. І цей показник набагато кращий, ніж реальний стан на інших ринках фінансових послуг. Мене дивує, чому міністр Анатолій Могильов дозволяє собі таким чином публічно висловлюватися про весь ринок?

До своїх стали жорсткішими
Кредитування у спілках зараз відновлюється, хоча вимоги до позичальників стали жорсткішими. Тепер у спілках вимагають ще й поруку, одного або двох поручителів. Якщо говорити про умови, то вони нічим не гірші за споживчі кредити в банківських установах.

— У багатьох випадках умови у спілках вигідніші, а продукти — чесніші. Хто вміє рахувати, той підтвердить, — наголошує Микола Котнюк. — У більшості країн Європи кредитні спілки давно посіли своє стабільне місце в економіці. У Польщі, наприклад, вони видають свої газети, мають офіси у центральних частинах міста, обслуговують клієнтів власними банкоматами, мають підтримку і на законодавчому рівні, і у найвищих владних кабінетах. В Україні такої підтримки на сьогодні бракує, інколи навіть лунають необдумані заяви високопосадовців на кшталт слів керівника МВС Анатолія Могильова про те, що кредитні спілки не приносять користі економіці. На щастя, профільні спеціалісти з економіки та фінансів в уряді розуміються на цьому трішки краще. Кредитні спілки сьогодні активно долучаються до роботи профільних комісій, вносять свої законопроекти, пропозиції до бюджетного кодексу тощо. Є надія, що ситуація буде розвиватися у позитивному руслі.

До речі:

Відсоткові ставки у кредитних спілках Рівненщини
Депозити — 21-24% річних
Кредити — до 48% річних