Депутати продовжили собі життя [Дослідження]

Днями Верховна Рада внесла зміни до Конституції у частині призначення дати наступних виборів Президента та Верховної Ради. Таким чином, згідно з ухваленими змінами, чергові парламентські вибори відбудуться у жовтні 2012 року, а президентські — у березні 2015 року. При цьому передбачається, що чергові вибори президента України проводяться в останню неділю березня п'ятого року його повноважень, у Верховну Раду — в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень, місцеві вибори — в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень депутатів місцевих рад усіх рівнів і сільських, селищних, міських голів.


До внесення змін, виходячи з норм Конституції 1996 року, чергові парламентські вибори повинні були відбутися 27 березня 2011 року.
У жовтні минулого року Конституційний суд визнав неконституційним закон "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року (так звана політреформа 2004 року). А це означає, що країна повернулась до Конституції зразка 1996 року. Згідно з положеннями Основного закону, до прийнятих парламентом змін, Верховна Рада обирається на чотири роки, а президент — на п’ять.

Тепер же народні обранці всіх урівняли. Встановлюється 5-річний термін повноважень Президента України, Верховної Ради, Верховної Ради Криму, депутатів місцевих рад всіх рівнів і сільських, селищних та міських голів.

За відповідне рішення проголосували 310 депутатів. Зокрема, від Партії регіонів — 180 депутатів, БЮТ — 7, НУНС — 41, комуністів — 25, Народної партії — 20, позафракційних — 37.
Аналізуючи інформаційні повідомлення та інформацію з власних джерел у політичному середовищі, спробую пофантазувати на тему: що сталось і кому це вигідно.

Кому це потрібно?
Аналізуючи офіційну та неофіційну інформацію про те, що відбувається в будівлях на Банковій і Грушевського, складається враження, що Партія регіонів розкололась на кілька груп. І в кожної з цих свої інтереси, що часто призводить до конфліктів. Коли точились суперечки про дату виборів, відразу називались три варіанти: березень 2011 року, березень 2012 року та жовтень 2012 року. Окрім формально-юридичних обґрунтувань, є суто політично-меркантильні.

Вибори у березні нинішнього року перш за все вигідні опозиції та особисто Юлії Тимошенко. Це хороший шанс перезавантажити власну фракцію, підвищити свій результат на першому розчаруванні новою владою і найголовніше — отримати депутатський мандат (а з ним — і недоторканність собі та найближчому оточенню, щоб убезпечити себе від переслідування правоохоронними органами). Зрештою, навряд чи Юлія Тимошенко та Олександр Турчинов хочуть повторити долю Богдана Данилишина і Юрія Луценка.

Незайвими були б вибори й для Сергія Тігіпка та Арсенія Яценюка. І перший, і другий могли б нарешті обзавестися своїми фракціями у Раді і стати самостійними (чи принаймні більш вільними) гравцями на українському політичному полі.

І нарешті, справжнім подарунком березневі вибори 2011 року були б для Олега Тягнибока та його "Свободи". Принаймні майже всі останні соцопитування "малюють" його політичній силі упевнене проходження до парламенту.

Однак швидкі вибори не потрібні ані більшості депутатів з фракції "Наша Україна — Народна самооборона", ані Народній партії Володимира Литвина. І перші, і другі навряд чи мають хоч якийсь шанс пройти до нового парламенту. А для Володимира Литвина це ще й очевидна втрата крісла спікера, бо навряд чи він знову зможе переконати українців, що "країні потрібен...".

Щодо виборів у березні 2012 року, то, як виявилось, вони не потрібні нікому. Ну то й що, що ця дата відповідає Конституції 1996 року в першочерговій редакції.

Тому що Євро-2012
Відтермінування парламентських виборів влаштовує більшість депутатів і вигідне "більшості" з тих, які зависли, як каже мій російськомовний товариш "мєжду здєсь". Для депутатів, чиї партійні бренди віджили своє, це шанс створити нові й набрати з ними хоч якогось електорату. Благо передумови є — розчаровані у нинішніх політиках українці в очікуванні чогось нового. Та й посидіти зайві півтора року народним депутатом — теж не завадить. І собі спокійніше, і бізнесу безпечніше.
Вигідна нова дата виборів й частині нинішніх "регіоналів". Партія, як і все в цьому світі, має свій початок і свій кінець. Кажуть, частина біло-блакитних вважає, що "регіональний" політпроект йде до занепаду. Українські партії не витримують головного випробування — випробування владою. Це вже було з НДП, СДПУ(о), "За єдину Україну", "Нашою Україною" та БЮТ. Тому й готуються (принаймні про це говорить частина експертів) деякі "регіонали" до запуску нових політичних проектів. А для їхньої розкрутки потрібен час.

Парадоксально, але відтермінування виборів на руку й тим соратникам Президента, які вважають, що Партія регіонів ще має шанс. І найбільшим цей шанс — виглядатиме саме восени 2012 року. Чому? Та все просто...

Влітку 2012-го в Україні проходитиме Чемпіонат Європи з футболу (якщо його, звісно, в нас не відберуть). Восени країна ще пишатиметься цим, обговорюватиме і перебуватиме в ейфорії. Звичайно ж, усі "медалі за заслуги" присвоїть собі влада і провладна партія. (І це логічно і навіть правильно — авт.) Тоді є всі шанси, що на футбольній хвилі емоційні українці проголосують за Партію регіонів.
Звісно, це лише фантазії, хоча, як показує практика, у нашій країні іноді відбуваються фантастичні речі.

ми запитали
Як ви ставитесь до призначення парламентських виборів на жовтень 2012 року?

Віктор МАТЧУК, народний депутат (партія "Наша Україна"):
— Моє ставлення вкрай негативне. Я не голосував за зміни ні в першому, ні в другому читанні. І на це є дві причини: людська і чисто юридична. Чисто по-людськи вважаю, що нинішня Верховна Рада не має морального права продовжувати собі повноваження ще на півтора року. Цей парламент, у тому вигляді, в якому він є, мав би відійти у минуле. З юридичної точки зору, неправильно, відміняючи конституційні зміни 2004 року і повертаючись до Конституції зразка 1996-го, перекроювати її положення. От подобається депутатам більшості в Конституції 2004 року термін повноважень п’ять років, взяли і перенесли його в Конституцію 1996 року. А це неправильно.

Сергій КОШИН, народний депутат (ВО "Батьківщина"):
— Я голосував проти таких змін. Адже, згідно з Конституцією України 1996 року, вибори до Верховної Ради України мали б відбутись цьогоріч. Якщо ми будуємо правову державу, значить маємо дотримуватись усіх норм Конституції, яка діє на сьогоднішній день.

Анатолій ЮХИМЕНКО, перший заступник голови Рівненської облдержадміністрації (Партія регіонів):
— Вважаю, що ці зміни є позитивними. Особисто я не планую балотуватись у народні депутати. Так, я був обраний в обласну раду по мажоритарному округу та наступні два роки буду виконувати свої зобов’язання перед виборцями. У першу чергу це газифікація сіл, ремонт доріг, налагодження транспортного сполучення з районними та обласним центром.

Микола ШЕРШУН, народний депутат (Народна партія):
— На мою думку, в цілому для держави це не найгірший варіант розвитку. Істотних порушень у прийнятті таких змін немає. Особисто я, як і пересічні жителі нашої країни, вже втомились від постійних виборів та перевиборів. Час вже і відпочити від цього. Поки що не вирішив, якою буде моя участь у виборах до Верховної Ради у 2012 році. Все залежатиме від того, що я зможу зробити для мешканців Рівненщини.