Податковий кодекс: як платити за землю фізичним особам

Як і раніше плата за землю включає дві складові – земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності. Докладніше про це – у розмові з начальником відділу адміністрування податків з фізичних осіб ДПІ у м.Рівне Людмилою Ярмольчук.

– Платниками залишилися власники та користувачі земельних ділянок (паїв), а також орендарі. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка, а у разі якщо її не проведено – площа земельної ділянки. Ставки податку практично не змінилися, а розмір орендної плати визначається договором оренди землі.


Роз'яснення Податкового кодексу України

Кодексом передбачено, що суб’єкти господарювання, які отримали право власності на будівлю та нежилі приміщення у багатоквартирному домі, сплачуватимуть податок з урахуванням прибудинкової території з дати реєстрації права власності на майно.

Також у разі надання в оренду окремих будівель (споруд) власниками землі чи землекористувачами, земельний податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладання договору оренди будівель.

Перелік пільговиків фізичних осіб у цьому році не змінився. Зокрема, від сплати земельного податку звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Але відтепер пільги застосовуються тільки на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм: для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Земельний податок фізичним особам нараховують органи державної податкової служби, які в строк до 1 липня поточного року направляють податкове повідомлення-рішення про сплату податку.

Якщо раніше громадяни – платники земельного податку повинні були сплачувати податок двічі на рік рівними частинами: до 15 серпня та до 15 листопада, то з прийняттям Податкового кодексу сплата повинна здійснюватися впродовж 60 днів з дня вручення повідомлення-рішення.
Щодо подання звітності, то громадяни не повинні подавати до органів державної служби податкові декларації з плати за землю.

Винятком є фізичні особи – підприємці, які уклали договори оренди земельних ділянок державної і комунальної власності для провадження підприємницької діяльності.

Такі платники орендної плати самостійно визначають податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, подають податкову декларацію та сплачують визначене у податковій декларації податкове зобов’язання у терміни, передбачені Податковим кодексом.