Півроку з податковою конституцією: що переживають рівненські бізнесмени? [ОГЛЯД]

Хочеш працювати – доплачуй

Пані Світлана має кількарічний стаж підприємця. Займається роздрібною торгівлею і транспортною експедицією. Прибутки не такі великі, бо ж іще доводиться виплачувати кредит за квартиру, в якій мешкає з дворічною донечкою. Після початку економічної кризи доходи жінки відчутно зменшилися. Тож особливо доречною стала допомога продуктами мами, яка живе в селі. А після вступу в дію Податкового кодексу стало ще складніше.

– Раніше я працювала на спрощеній системі і була платником ПДВ. Сьогодні кодекс таке поєднання не допускає. Мені довелося перейти на загальну систему оподаткування ще й для того, щоб не втратити клієнтів. Бо ж більшості з них стало невигідно працювати зі спрощенцями, – пояснює пані Світлана. – Адже витрати на оплату товарів і послуг єдинщиків заборонили включати до валових. На загальній системі оподаткування мої обов’язкові платежі збільшилися в рази. Державі від цього, звичайно, краще, а мені? Крім того, зросли штрафи, навіть за найменші порушення. Наприклад, якщо хоч на один день запізнилася з обов’язковим платежем – штрафують на велику суму, та й пеню нараховують уже з першого дня.

Щоб продовжити роботу, дехто з підприємців пішов тим же шляхом, що й пані Світлана. За даними ДПІ в м.Рівне, станом на 1 червня таких було понад 600 осіб. Інші подумують про переведення бізнесу в сусідні держави, де пропонують кращі умови. Дехто ж вирішив згорнути власну справу. Однак про них чіткої статистики податкова не надає.

Кодекс пояснить

На роботу податківців нарікає нині чимало підприємців. І скарги схожі, мовляв, час прийому громадян у податковій службі обмежили, інспектори нічого не пояснюють (не хочуть чи не можуть?), постійно з’являються нові звіти, які слід було здати «на вчора». Тож і виникають проблеми з документами. Усі ми пам’ятаємо величезні черги в податкових службах по всій країні наприкінці зими, коли з’ясувалося, що підприємцям необхідно здавати додатковий звіт.

– Найгірше те, що в податковій ніхто нічого пояснити чи проконсультувати не хоче, – продовжує пані Світлана. – Інспектор каже, що його завдання – мене проконтролювати, а не консультувати, і радить читати кодекс. А в ньому ж сотні сторінок, то без фахової допомоги, навіть маючи економічну освіту, розібратися складно.

Такої ж думки дотримується чимало підприємців.

– На початку року ми звернулися до податкової за роз’ясненнями про звіти і платежі. На жаль, нам так і не змогли пояснити, що й до чого, – ділиться враженнями член ради Асоціації вантажних перевізників Рівненщини Вадим Овсіюк. – Наша галузь однією з перших відчула введення нових податкових правил. Зменшилися обсяги виробництва і торгівлі, а отже, маємо менше замовлень. Багато наших клієнтів згортають діяльність або перейшли в тінь. Якщо раніше про знижку навіть не запитували, то тепер торгуються буквально за кожну гривню. Що б там не говорили наші урядовці, економіка зупиняється. Нам розповідають про зміни до кодексу, але ж ми не можемо бути впевнені, що приймуть саме те, що обіцяють.

Більше звітів хороших і різних

Експерти кажуть, що проблема не в самому кодексі, а в тому, як його трактують і, відповідно, виконують.

– Є вже рішення Мін’юсту, в яких йдеться про те, що роз’яснення кодексу, які робила ДПА України, порушують права громадян, тож їх скасовуватимуть, – роз’яснює директор аудиторської компанії «Нива-Аудит», голова регіонального відділення Аудиторської палати України Степан Павлюк. – Досить непроста система адміністрування податків. І ДПАУ робить її ще складнішою, збільшуючи обсяги звітності. Кодекс надав адміністрації право визначати форму звітності, але те, як вона це робить, ніхто не контролює. Податківці доповнюють звіти численними додатками, реквізитами, відомостями, часто непотрібними. Наприклад, до звіту по ПДВ додалося аж 8 додатків. Тобто замість обіцяного спрощення документації бізнес отримав протилежний результат. До кодексу мали внести зміни, що врегулюють систему роботи спрощенців, одразу після завершення першого кварталу. Нині ж відповідний законопроект пройшов лише перше читання в парламенті. Водночас ми не можемо забувати й про позитивні моменти кодексу. Як цілісний документ, він об’єднав у собі всі податкові норми, чітко визначив права, обов’язки і відповідальність платників і податківців.

Податкові канікули і ПДВ

Серед позитивів кодексу називали преференції й податкові канікули для певних виробників, зокрема для підприємств легкої промисловості. Є такі «щасливчики» і в Рівному. Однак вони великого оптимізму щодо цього не демонструють.

– Я дуже розчарований, що в підготовці Податкового кодексу не брала участі Служба безпеки України. Це єдиний орган, який би міг об’єктивно описати, як розвивається виробництво в сусідніх державах, – коментує ситуацію власник Рівненського льонокомбінату Олег Червонюк. – Натомість серед авторів багато балакунів із Верховної Ради. Тепер же ті люди, які прийняли кодекс, кажуть, що є недоліки і потрібно вносити зміни. На мою думку, варто було починати з реформування митного законодавства, адже наша країна – експортозалежна.

- Крім того, багатьом виробникам, попри численні обіцянки і запевнення, не повертають ПДВ. Податківці вишукують будь-які причини, іноді навіть нелогічні, щоб відмовити в поверненні цих коштів. Доводиться відстоювати свою правоту в суді. Боюся, що так само може скластися ситуація з податком на прибуток. На його сплату пообіцяли пільгу на 10 років. У кінці року маємо ці кошти повернути у виробництво, придбати сировину чи обладнання. Але у мене є сумнів, що в кінці року до мене не прийде податковий інспектор і скаже, що на льонокомбінаті ми займалися не легкою промисловістю, а ще чимось, і нам знову доведеться судитися.