12 липня — свято Петра і Павла

Свято вшанування апостолів спочатку було введене у Римі, єпископи якого, за вченням Західної Церкви, вважаються спадкоємцями апостола Петра. Пізніше воно поширилось й іншими християнськими країнами.

Петро (первісне ім'я Симон) займався риболовлею і був покликаний Ісусом Христом в апостоли разом із братом Андрієм. Від Ісуса він отримав ім'я Кіфа ("камінь") і призначення стати "основою" церкви Христа. Йому Спаситель вручив ключі від Небесного Царства. Відповідно до вчення римо-католицької церкви, це наречення і особливо слова про "ключі від Царства Небесного" вказують на те, що Петрові була вручена реальна влада і в силу того, що церква буде існувати до кінця часів, ця влада повинна передаватися його спадкоємцям.

Саме Петро був першим з апостолів, кому Христос з'явився після свого воскресіння.

Цікаво, що святого Петра у народних віруваннях пов’язують також з поєднанням людей. В одній з таких оповідей ідеться про те, як Бог з Петром, мандруючи в жнива, побачили лінивих дівчину і парубка, що спали під копами, і працьовитих дівчину і парубка, що жали жито, не розгинаючись. Святий Петро запропонував поєднати двох ледацюг і двох працьовитих, однак Бог відповів, що одна пара вмре від голоду, а друга — від роботи. Тому і зараз зазвичай у парі, якщо чоловік роботяга — то жінка ледащо, або ж навпаки: як жінка моторна, то чоловік — вайло.

У всій історії Вселенської Церкви ледве знайдеться інша особа так відома християнському світу, як святий Павло. До покликання на благовісницьке служіння він носив ім’я Савл та був ревним охоронцем фарисейських законів. Сам Христос переродив його з “вітхої” і зробив “новою” людиною та просвітив його світлом істини. І від цього часу не стало Савла, а з’явився Павло — цей “обраний сосуд” Божий і другий Первоверховний апостол.

Апостол Павло особисто не бачив Христа, не був серед учнів за Його земного життя, але своїм просвіченим, ясним і багатогранним розумом назавжди визнав, що Христос — це дійсно обітований Месія, котрий прийшов спасти увесь рід людський, і хто у Христі, той нове творіння, нова людина. Апостол Павло теж дістав вінець мученицької смерті, хоча, на відміну від апостола Петра, його не розіп’яли, а як римському громадянинові відтяли голову мечем.

Великою була нагорода Первоверховним апостолам ще за часів їхнього земного життя. Святий апостол Петро був удостоєний стати свідком найважливіших подій у житті Христа-Спасителя – Гефсиманської молитви і Божественної слави на горі Преображення. А святому апостолу Павлу було дано бути восхищенним до третього неба, за його висловом, до раю, де він чув невимовні слова, котрих людина не в змозі і переказати.

У старі часи в Україні до свята Петра і Павла ретельно готувались: білили хату, оздоблювали оселю рушниками, прибирали подвір’я, а вранці святково прибрані вирушали в церкву. Після церкви розговлялись мандриками (пампушками з пшеничного тіста, яєць і сиру). Чому ці пампушки називали мандриками? Вважалось, що їх назва походить від того, що святі Петро і Павло, мандруючи світом, їли саме їх.

За матеріалами: Рідна країна, Українська православна церква

До теми: 10 липня — День рибалки
8 липня — православне свято кохання
7 липня — Різдво Іоанна Предтечі