На Рівненщині знайшли скелети князя із жінкою? [+Фото]

Могильник знайшли при будівництві дороги до комплексу, коли зачепили одну із плит.
- Зрушивши плиту, виявили три поховання, які, очевидно, здійснювалися за християнськими традиціями: орієнтація схід-захід, руки складені на грудях. На жаль, поховання були без інвентарю, тому чітко їх ідентифікувати досить важко. Але за комплексом другорядних ознак, швидше за все, вони відносяться до княжої доби XII-XIII століть, - пояснює науковий співробітник ДП "Волинські старожитності" Валерій Самолюк. - В одній із ям знайшли два кістяки — чоловіка та жінки. Чоловік був зростом приблизно 185 сантиметрів, жінка — приблизно 165 сантиметрів. В обох відсутні ліві частини грудної клітини і проломані черепи. Щоб точно встановити вік та стать знайдених скелетів, слід проводити спеціальні експертизи. Від третього поховання залишилася тільки нижня частина тіла.




За словами дослідника історії Пересопниці Святослава Терського, враховуючи те, що в багатьох князівських некрополях були виявлені поховання з ушкодженнями, нанесеними, очевидно, під час калкського побоїща (битва князів Київської Русі проти монголо-татар на річці Калка 1223 року), не виключено, що втрати певних частин тіла даних поховань могли бути нанесені під час військових дій XIII століття. З історії відомо, що татарська орда під проводом хана Батия 1240 року знищила майже всі волинські міста, у тому числі й Пересопницю.

- З іншого боку, поховання знаходяться на достатньо невеликій глибині, тому вони могли бути пошкоджені під час оранки, - зауважив Святослав Терський. - Остаточну крапку у цьому питанні поставить спеціальна експертиза.



Крім цих поховань виявили рештки ще кількох, які були розташовані нижче від названих. Тобто могильник існував достатньо довго і має до двох-трьох ярусів.

Волинські археологи на Рівненщині знайшли пересопницьку булаву [+Фото]

Захоронення під плитами ще не розкривали, однак у такий спосіб ховали тих, хто мав доволі високий статус у суспільстві, розповідають археологи. Підплитові поховання — рідкісна знахідка, їх можна перерахувати на пальцях.

- Розкопки, які проводяться на цьому монастирищі з 1979 року, свідчать про те, що це була визначна пам’ятка. Підплитові поховання, які тут виявлені, характерні для південно-галицьких земель. Це той період, коли князь Мстиcлав Німий активно боровся за володіння галицьким престолом. Він запрошував у Пересопницю галицьких бояр, які, певно, отримували тут певні володіння і оселялися на деякий час. Очевидно, що поховання під плитами є свідченнями цієї далекої політики пересопницьких князів. При монастирі, думаю, ховали найшанованіших громадян Пересопниці: священнослужителів, багатих бояр, князів, - додає Святослав Терський.



Крім поховань, на території могильника виявили досить багато матеріалів княжої доби. Наприклад, чоловічі бронзові персні періоду Київської Русі XII-XIII століть, металеві ножі. На місці будівництва княжої садиби знайшли скляні браслети, ключ від замка, кістяну проколку, пряжку, фрагмент хрестика, кераміку. Це традиційні для того часу предмети. Серед рідкісних знахідок виявили фрагмент бронзового браслета у вигляді змії, поблизу церкви - амфори.



- На місці будівництва історико-археологічного комплексу знайшли монети. Найдавнішою і найціннішою серед них є половинка мідної візантійської монети. Це так звана "чашечка" орієнтовно XI-XII століть. На ній можна розгледіти рельєфне зображення імператора, - розповідає науковий співробітник ДП "Волинські старожитності" Михайло Вашета. - Також розкопали мідні монети першої половини XV століття, срібні монети середини XVI століття, монети Сигізмунда ІІІ початку XVII століття, соліди Яна Казиміра 1658-1667 років та інші.




- Така рідкісна на думку археологів знахідка ще раз підтверджує – у Пересопниці повинна бути постійно діюча археологічна експедиція. Це дасть можливість залучати до розкопок науковців, студентів, школярів і навіть туристів, - коментує заступник голови Рівненської облдержадміністрації Олексій Губанов. - Натомість артефакти, виявлені у Пересопниці, будуть експонуватися у місцевому музеї. Таким чином їх зможуть побачити усі охочі. 

Нагадаємо, що нині ударними темпами проходить будівництво історико-культурного центру "Пересопниця" та дороги, яка веде від траси Київ-Чоп, до села. Наприкінці cерпня в селі Пересопниця Рівненського району мають відбутися масштабні святкування 850-річчя написання Пересопницького Євангелія.