30.08.2011, 15:04

На Рівненщині Янукович відкрив культурно-археологічний комплекс “Пересопниця” [+Фото]

Культурно-археологічний центр “Пересопниця” споруджували ударними темпами. Ще у травні на місці старого сільського клубу не було нічого, а 29 серпня тут відкрили музей і кілька майданчиків з реконструкцією садиби XII-XIII століть та частини фортечної стіни княжого дитинця. А ще в село провели газ, дорогу й чекали всіх українських президентів. Вийшло все не так, як планувалось, хоча теж весело...
“Нас не пускають!”

День розпочався із дзвінка прес-секретаря Рівненської обласної організації Української народної партії Олександра Джигирея: “Олексію, хочу повідомити тебе як журналіста, що автобуси не пускають на Пересопницю. Люди стурбовані, і дехто навіть збирається йти перекривати центральну вулицю Рівного”.
Виходжу з маршрутки і прямую до Народного дому, де знаходиться партійний офіс УНП. Тут стоять два автобуси, біля яких метушаться кілька десятків людей. Голова обласної організації Світлана Ніколіна з кимось розмовляє по телефону. Іван Кур’янік обурюється і закликає йти блокувати вулицю Соборну. “Ну і толку нам тут мітингувати? Нам важливо мітингувати там, у Пересопниці, де буде Янукович”, — каже йому Ніколіна. Як виявилось, автобуси ще не від’їжджали від Народного дому. Про те, що не дозволять їхати, сказали водії цих автобусів. За кілька хвилин лідерка місцевих УНПістів телефонує заму голови Рівненської ОДА Олексію Губанову, який обіцяє все владнати, і що автобуси на Пересопницю доїдуть.
Я рушив далі, до будівлі облдержадміністрації, де чекали інші автобуси, котрі мали доправити акредитованих журналістів на об’єкти, де буде Віктор Янукович. А таких об’єктів було два: Рівненський обласний онкодиспансер та культурно-археологічний центр “Пересопниця”.

Президент не запізнюється — він затримується

Дорогою до онкодиспансеру впадає в око кількість правоохоронців на вулицях. Вони стоять по двоє-троє на кожному повороті. Наш автобус супроводжує машина ДАІ, але все одно на Соборній потрапляємо в затор. Доки ми разом з даішниками стоїмо, нас по зустрічній об’їжджає зелений “Пассат”. От і толку від нашого ескорту :-)


Біля онкодиспансеру охорони ще більше. У нас перевіряють документи й апаратуру. Медсестра до блиску натирає сходи, по яких Президент має зайти до будівлі. “Все правильно, хороша хазяйка завжди прибирає хату перед тим, як запросити гостя”, — аргументує таку заповзятість у витиранні сходів заступниця губернатора Світлана Сад. Персонал диспансеру, після перевірки охороною, шикується вздовж доріжки.


Президент запізнився хвилин на сорок. Хоча після моєї репліки про запізнення Януковича охоронець мене суворо виправив, що “Президент затримується”. У небі пролетів білий гелікоптер з червоною смугою в напрямку аеропорту. За хвилин двадцять з’явився Янукович.
Кілька слів про медицину й онкологічні хвороби, передача сертифіката на нове медичне обладнання (лінійний прискорювач) — і Віктор Федорович у супроводі голови Рівненської ОДА Василя Берташа, голови облради Юрія Кічатого і начальника управління охорони здоров’я Віталія Бойка (всі троє — депутати облради від Партії регіонів) пішли у Центр променевої терапії онкодиспансеру. А ми рушили далі, на Пересопницю.

Міліція в кущах і корови під замком



На кожному з’їзді з дороги Рівне — Млинів, якою мали везти Президента в Пересопницю, в кущах було видно міліцейські машини. Ми обігнали кілька бусиків, які перевіряли правоохоронці. Проїжджаючи селами, у дворах теж бачили машини з синіми номерами.
Село Пересопниця — це дві вулиці. На обох околицях села, прямо на полі, облаштовані стоянки. "Прості" машини в село не пропускають — тільки при наявності спеціальної перепустки чи супроводу машини ДАІ. У цей день місцевим жителям заборонили виганяти з хлівів худобу й наказали позачиняти собак. Хоча, якщо чесно, не розумію, навіщо. Хіба що охорона Президента побоювалась, що терористів уже готують і з домашніх тварин....

Нас довезли до самого центру. Тут уже були активісти УНП і “Свободи” з партійними прапорами і плакатами. Зміст плакатів старанно затуляли своїми спинами люди в цивільному.


Формування натовпу — це особливо цікавий момент. Так уже склалось, що село Пересопниця майже рідне для мене, я виріс в сусідньому селі Новостав-Дальній. Більшість людей з навколишніх сіл (а села маленькі) знаю якщо не по імені, то в обличчя. Так-от, перший ряд натовпу — люди, які зійшлись з навколишніх сіл на свято, заодно й на Президента подивитись “вживу”. За ними стояли одягнені так само, як і селяни, чоловіки. Але їх суворі погляди і виправка вказували на те, що до сільського населення ці люди не мають жодного відношення. І скоріш за все, їм зручніший інший одяг — темні костюми чи форма з погонами. З тилу натовп “прикривали” правоохоронці в камуфляжах, шоломах і повній екіпіровці. І знову ж таки — навіщо? Загалом, такої кількості охорони мені не доводилось бачити ні при Кучмі, ні при Ющенку.
Президент приїхав, підійшов до натовпу, потиснув руку двом-трьом селянам (а може, й хтось із не зовсім селян під руку потрапив) і пішов до центрального входу в музей Першокниги. На вході його зустрічали дівчата в національних костюмах і вбранні часів Пересопницького князівства. Опозиційні активісти скандували “Янукович, пора братись за своїх!” Президент підійшов до дівчат і спитав: “Дівчата, ви свої?”. Дівчата якось розгублено відповіли: “Так”. Тоді Віктор Федорович їх обняв, повернувся до натовпу і сказав: “Передайте отим, що я вже взявся за своїх”. І, посміхаючись, пішов у музей. Тут він відповів на три питання журналістів і піднявся на другий поверх музею, власне, де й розміщується зала, присвячена історії Пересопницького Євангелія. За хвилин 10-15 його кортеж від’їхав з Пересопниці. Услід за Януковичем Пересопницю залишила й опозиція з прапорами.

Вони поїхали, а люди — залишились



А люди тим часом святкували на всю. Ярмарок був у самому розпалі. Зранку торгувати не дозволяли, очікуючи, що на ярмарок прийде Янукович. Щоб, так би мовити, все було в найкращому вигляді для дорогого гостя. Але Президент не відвідав ані ярмарок, ані реконструкцію садиби XII-XIII століття, ані частину фортифікаційної споруди, яку відбудували біля пересопницької церкви й куди проклали новенький асфальт.


Тут, на ярмарку, проходив фестиваль поліської кухні “Кулінарна спадщина”. Скажу чесно, такої смакоти, як тут на ярмарку, я не куштував ніколи в житті. Особливо сподобалась “потравка” (так суп називається) з курячими шлунками і медовуха з травами з Гощанського району.



У вже згаданій садибі можна було не тільки глянути, як жили наші предки півтисячоліття тому, а й викувати собі монету “450 років Пересопницькому Євангелію” чи придбати тут же сплетені з соломи вироби. Трохи далі, за садибою, готували сцену під виступ хорів, учасників фестивалю духовної музики.









На іншому кінці села, біля відбудованої фортечної стіни, історичні реконструктори демонстрували обладунки та зброю того часу. Проводили лицарські турніри. Біля церкви вивісили новенькі дзвони, які мають скоро скликати людей на службу в пересопницьку церкву. На найбільшому з дзвонів напис: “Пожертва храму від родин Берташів і Сідлецьких”.

















Післямова
На святкування не приїхали попередні президенти України, хоча селяни були впевнені, що будуть Ющенко, Кучма і наш земляк Кравчук. Зрештою, вони всі складали присягу народові на Пересопницькому Євангелії. Але президентів не було. Як не було й усіх нардепів від Рівненщини. В оточенні Януковича можна було помітити регіонала Павла Сулковського та литвинівця Миколу Шершуна. Пізніше, на ярмарку зустрів нардепа-нашоукраїнця Віктора Матчука. До речі, саме його компанія “Реноме-Євробуд” й споруджувала культурно-археологічний центр “Пересопниця”.
Близько п’ятої години Пересопниця почала порожніти. Місцеві жителі порозбрідались по домівках. Хтось — порати худобу, яка цілий день простояла в хліві. Інші — просто тому, що на сонечку розібрав алкоголь, розпробуваний на святі. Приїжджі теж потихеньку покидали Пересопницю. Стало зрозуміло, що організатори припустились помилки, розвівши заходи у часі та призначивши фестиваль духовної музики на вечір. Виступати хористам вже майже не було перед ким. А шкода, послухати було що.
Резюме заходу — слова одного із селян: “Ну понятно, що це робили показуху для Президента, але ж у нас в селі є тепер газ, дорога і музей. Люди будуть приїжджати. То й село виживе”.
Мабуть, на вихідних візьму дітей і звожу показати Пересопницю...


Щасливе Рівне