07.09.2011, 09:15

Рівненський студент-філолог мріє відкрити власну фотостудію у Франції [+ІНТЕРВ'Ю]

Фотограф-самоучка Валерій Батай — про російську літературу, жанр ню та "Убивчу силу". Йому лише 22 роки, хоча з вигляду він справжній мен (як кажуть у молодіжному середовищі). Мабуть, далося взнаки боксерське минуле. Він лише студент-третьокурсник Рівненського державного гуманітарного університету, але вже кілька років паралельно займається фотомистецтвом. Він не презентував ще жодної персональної фотовиставки, але його роботи викликали чималий ажіотаж в інтернеті. Я, відверто кажучи, і сама захопилася його окремими фотосеріями, присвяченим творчості... російських поетів. Валерій Батай — гість рубрики "Тет-а-тет з Юліаною ТЕТ".
— Валерію, як давно займаєшся фотографією? І звідки з'явилася пристрасть до фотомистецтва?
— Чесно кажучи, про те, що зараз буду займатися фото; про те, що це стане для мене дуже важливим заняттям у житті, — я ніколи навіть і не замислювався. А тим більше, що це може стати для мене настільки цікавим та захоплюючим! Я, як і більшість хлопців, швидше тягнувся до заняття спортом. З дитинства, коли я ще жив у Росії, займався боксом. І був на всі сто впевнений, що він стане для мене головним у житті. Але після отриманих травм мені довелося "зав'язати". Потім спробував грати у футбол, але мене ненадовго вистачило.
Через якийсь час я купив собі звичайну "мильницю". Планував, що, як і всі, буду робити різні кадри на пам'ять: друзів, батьків, природи і всього іншого. Щоб, як кажуть, було що згадати. З часом я став цікавитися фото глибше, придбав собі більш серйозний апарат — дзеркальну фотокамеру. Тому що вона дає більш якісні і барвисті знімки! Потім почав шукати моделей для фото, практикуватися. І от десь вже протягом 2 років я займаюся цим серйозно...



- Жив у Росії?
- Народився я в Рівному. Але в силу певних обставин у трирічному віці мене забрали жити в Росію. Однак, вже в 12 років я схотів повернутися на малу батьківщину... З того часу тут живу і навчаюся. У мене тут бабуся з дідусем. Але живу я окремо :)

— "Killing Power" — це вже як торгова марка, я так розумію?
— "Killing Power" — це швидше частина фотографій, частина мене! Дуже багато спогадів пов'язано з цим копірайтом!



— Яких саме спогадів?
— Колись у дитинстві, як більшість хлопчиків :), я дуже любив серіал “Убивча сила”. Я не дозволяв собі пропустити жодної серії! І ось через роки, коли з'явилося питання, як підписувати свої фото, я подумав: “А що, якщо перекласти назву “Убивча сила” англійською?” І мені стало до душі те, що вийшло :) Killing Power — це ніби частинка моєї душі на всіх фото.



— Влаштовані тобою фотосесії — доволі відверті. Це данина моді чи радше власний світогляд?
— Я так розумію, ви маєте на увазі прекрасний жанр фотографії ню? Насправді раніше я не був великим шанувальником цього жанру. Можливо, тому, що в мене не було досвіду знімання такого роду фото :) Тепер я більше люблю подібні зйомки в гарних вбраннях, аксесуарах, визначені сцени, історії! Ню — це кайфово, це красиво, це відкрито і впевнено! Це — можливість підкреслити красу жіночого тіла! Тиждень тому я повернувся з Росії, де встиг відзняти кілька серій у цьому жанрі. Думаю, що більш-менш успішно! Але дуже складно знайти моделей, дівчат для даного жанру, які могли б для мистецтва оголитися і впевнено вести себе перед камерою.

Серія "The Summer Passion"


— За яким принципом підбираєш моделей для своїх фотосесій?
— Тут все простіше. Мені потрібно, щоб зовнішність моделі в першу чергу кидалася в очі! Вона може бути взагалі без косметики та інших жіночих штучок, а просто природно красива, що і є для мене найголовнішим. Я не особливо люблю дівчат, які наносять на себе тонни косметики... Але дуже люблю рудих моделей, з веснянками, дуже люблю, щоб у неї було хвилясте, кучеряве волосся. Відразу ж створюється атмосфера легкості, вітру, простоти... Також важливо, щоб дівчина була артистична, щоб могла показувати емоції, почуття, теплоту, ніжність. Але щоб не перегравала на камеру! Щоб сказавши їй, наприклад, "Покажи мені самотню чуттєву, яка страждає, дівчину, яку зрадив хлопець, яка зазнала болю і відчаю в душі”, модель душею одразу зрозуміла, що я вимагаю від неї...



— Ти зазначив, що кілька фотосерій робив у Росії. Як часто доводиться їздити за кордон?
— На жаль, на інші країни і відпочинок у мене дуже мало часу, тому що весь витрачаю на навчання! Якщо ж все-таки випадає можливість, то це хіба літо! У цю пору я і намагаюся поїхати в різні цікаві місця, міста, країни! Одночасно намагаюсь відзняти там чим більше нових серій! Тим більше, що для мене літо — це пора натхнення і романтики!..

Серія "The Widow"


— Фотографія для тебе зараз спосіб заробітку?
— Та ні, я не беру грошей за свої роботи. Я ж не роблю фотосесії для всіх бажаючих, а лише для тих, хто мені найкраще підходить для образу у фотоісторії... Можливо, в майбутньому я спробую поєднати це хобі з комерцією... Втім, наразі у нашому місті є багато фотографів, таких як Костянтин Молчанов, Олександр Купчинський, Світлана Райчук тощо, до яких можна звернутися за професійною зйомкою.



Серія "The Mistress Of Harmony"


— Окрім соціальних мереж, де ще можна побачити твої роботи?
— Поки що тільки в інтернеті. Вони є на спеціалізованих ресурсах. 500px.com, http://valera-batai.livejournal.com/, наприклад! Хоча в подальшому, коли зроблю ще декілька образних серій, планую все ж організувати свою виставку.

— Мистецтву фотографії де саме навчався? Інтернет, майстер-класи, фотошколи?
— Ніде не вчився... Чесно. Нічого не читав... Знімаю так, як мені подобається, як це бачу я. Звісно, певними технічними моментами я не володію вповні, просто знімаю так, як відчуваю... для свого задоволення! :)

— Справжня освіта — то в тебе іноземна філологія :) По спеціальності вже доводилось працювати?
— Я поки ще вчуся, на 3 курсі цього чудового, як на мене, факультету! Перед цим я закінчив технічний коледж при НУВГП за професією "Технолог-еколог". По спеціальності поки що не доводилося працювати, але я на шляху до цього. У мене є мрія стати перекладачем англійської мови! Але не знаю, як складеться життя і куди саме воно мене занесе! :)



— Хто з рівненських відомих фотографів тобі імпонує як митець?
— Оскільки я не особливо люблю переглядати чужі роботи, то й імен багато не назву... Але! Дуже поважаю Сергія Бусленка. Це дійсно досвідчений, знаючий свою справу, фотограф.

Серія "Summer Scent"


— Ти сам для когось чи для чогось працював моделлю? Бо судячи з фоток у твоєму профілі Vkontakte...
— Ой, ні... Я особливо не люблю позувати. Незважаючи на велику кількість фото зі мною. Просто іноді під настрій я беру з собою фотоапарат, прошу когось зі знайомих, щоб зробили мені пару кадрів... Але якщо мені запропонують попозувати для якогось реального проекту — я розгляну пропозицію :)

— У тебе є багато фотосерій, пов'язаних з літературною творчістю... Особливо російських поетів. Літературою теж захоплюєшся? Якою саме?
— Так! Я обожнюю літературу, особливо російську! Тютчев, Фет, Ахматова, Цвєтаєва, Єсенін.. Часто перечитую їх твори... Вони мене надихають! Коли вчився в Росії, виступав на різних вечорах, концертах з поезіями, зокрема Пушкіна. Колись я і сам пробував писати вірші, навіть була своя збірочка, але з часом з'явилися нові зацікавлення і якось закинув цю справу...



Серія: "Письмо к женщине. Есенин"


— І наостанок: яку мету зараз ставиш перед собою, окрім завершення навчання? Чого хотів би досягти у фотомистецтві?
— Ти правильно підмітила, що навчання зараз головне. Здобути вищу освіту, а краще дві :) Мати престижну роботу, кар'єрний ріст, сім'ю, здоров'я і займатися улюбленою справою — ось мої цілі. Хоча... У мене є і заповітна мрія... Відкрити б свою фотостудію десь у Франції! Не таку, як у всіх, а щось особливе... Зі штучним маленьким парком, садом, лавочками, гарною атмосферою... Щоб була можливість втілювати усі ідеї і образи саме у цьому затишному місці.
Щасливе Рівне