07.10.2011, 10:54

Рівненський пам’ятник Нілу Хасевичу поїде до Києва?

Існування пам’ятника українському художнику, графіку, членові Організації Українських Націоналістів та Української Головної Визвольної Ради Нілу Хасевичу у Рівному опинилося під загрозою. Монумент, який свого часу був виготовлений за кошти Міжрегіональної академії управління персоналом, нині "завис" між власниками та потенційними покупцями, які, щоправда, не мають на нього грошей.

Активно зацікавилися долею пам’ятника у Рівному аж ніяк не з історичних причин (наступного року виповнюється 60 років з дня смерті художника). Справа у тому, що заклад, якому він належить, у Рівному закривають.

Рівненський інститут МАУПу припинить свою діяльність вже 25 листопада, а пам’ятник встановлений саме на території вишу.

— Цей пам’ятник знаходиться на балансі академії. У 2005 році його виготовили та встановили у мікрорайоні "Північний", поруч з тим приміщенням (колишній дитячий садок), яке ми винаймали, — розповів історію появи пам’ятника директор Рівненського інституту МАУП Василь ЦАРУК. — Тоді мова йшла про те, що за виготовлення пам’ятника нам дозволять добудувати цей садочок і використовувати його. Але потім ситуація змінилась. МАУП купив приміщення на Білій та переїхав туди, забравши з собою і пам’ятник. Навіть хотіли академії дати ім’я Ніла Хасевича, та через фінансові проблеми цього не зробили.

Нині пам’ятник, який свого часу коштував близько 70 тисяч гривень, просто завис у повітрі.

— Можливо, варто викупити його у МАУПу, привести у достойний вигляд і встановити на вулиці, яка й носить ім’я Ніла Хасевича, — пропонував депутат Олександр КУРСИК під час останнього засідання Рівнеради.

Утім, міський голова Рівного Володимир ХОМКО був категоричним: місту дешевше й краще замовити новий пам’ятник, ніж купувати цей.

Насправді, за словами Василя Царука, охочих забрати цей пам’ятник було чимало. І козацькі організації, і політичні партії, і представники Рівненського району, на території якого загинув художник, хотіли б ним опікуватися. Та й сам МАУП не проти віддати, але за гроші. А їх в охочих вшанувати пам’ять героя немає.

— Я вже й сам пропонував встановити його у сквері біля залізничного вокзалу, там якраз поруч вулиця Ніла Хасевича. Люди приїжджали би, пам’ятали би, це було б і гарно. А то виходить, що сам Хасевич все життя мучився, ще й його погруддя ніяк не заспокоїться, все якісь негаразди, — каже Василь Царук. — Принаймні до 25 листопада він стоятиме на місці, а там — хто знає, що далі буде. Може, знайдуться гроші і його викуплять, а може, власник його взагалі забере.