Рівненський пам’ятник Нілу Хасевичу поїде до Києва?

Активно зацікавилися долею пам’ятника у Рівному аж ніяк не з історичних причин (наступного року виповнюється 60 років з дня смерті художника). Справа у тому, що заклад, якому він належить, у Рівному закривають.

Рівненський інститут МАУПу припинить свою діяльність вже 25 листопада, а пам’ятник встановлений саме на території вишу.

— Цей пам’ятник знаходиться на балансі академії. У 2005 році його виготовили та встановили у мікрорайоні "Північний", поруч з тим приміщенням (колишній дитячий садок), яке ми винаймали, — розповів історію появи пам’ятника директор Рівненського інституту МАУП Василь ЦАРУК. — Тоді мова йшла про те, що за виготовлення пам’ятника нам дозволять добудувати цей садочок і використовувати його. Але потім ситуація змінилась. МАУП купив приміщення на Білій та переїхав туди, забравши з собою і пам’ятник. Навіть хотіли академії дати ім’я Ніла Хасевича, та через фінансові проблеми цього не зробили.

Нині пам’ятник, який свого часу коштував близько 70 тисяч гривень, просто завис у повітрі.

— Можливо, варто викупити його у МАУПу, привести у достойний вигляд і встановити на вулиці, яка й носить ім’я Ніла Хасевича, — пропонував депутат Олександр КУРСИК під час останнього засідання Рівнеради.

Утім, міський голова Рівного Володимир ХОМКО був категоричним: місту дешевше й краще замовити новий пам’ятник, ніж купувати цей.

Насправді, за словами Василя Царука, охочих забрати цей пам’ятник було чимало. І козацькі організації, і політичні партії, і представники Рівненського району, на території якого загинув художник, хотіли б ним опікуватися. Та й сам МАУП не проти віддати, але за гроші. А їх в охочих вшанувати пам’ять героя немає.

— Я вже й сам пропонував встановити його у сквері біля залізничного вокзалу, там якраз поруч вулиця Ніла Хасевича. Люди приїжджали би, пам’ятали би, це було б і гарно. А то виходить, що сам Хасевич все життя мучився, ще й його погруддя ніяк не заспокоїться, все якісь негаразди, — каже Василь Царук. — Принаймні до 25 листопада він стоятиме на місці, а там — хто знає, що далі буде. Може, знайдуться гроші і його викуплять, а може, власник його взагалі забере.