Скульптури Петра Капшученка — в Острозькій академії

Роботи Петра Капшученка передала університету добрий друг та меценат Острозької академії пані Бронислава Скорупська. Їх шлях до Острозької академії був тривалим та складним, але завдяки згуртованій праці та взаємопідтримці багатьох людей зараз вони прикрашають залу мистецької галереї Острозької академії.

За фінансового сприяння зятя Петра Капшученка пана Джона Брюса Шмідта скульптури майстра були відлиті в бронзі. Процес передачі скульптур відбувся завдяки роботі голови та співробітників Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України Юрія Савчука та Ірини Четверікової.



Особисту подяку в своєму листі на адресу університету пані Бронислава висловила ректору Острозької академії Ігорю Пасічнку та директору Інституту досліджень української діаспори Аллі Атаманенко. Важливо, що скульптури, які Петро Капшученко зробив для пані Бронислави, є частинкою її особистої біографії, оскільки зберігають пам’ять про її чоловіка Максима та сина Петра. Тому, особливо приємно, що вона обрала саме Острозьку академію як місце для постійного зберігання скульптур.

Урочистою миттю на презентації скульптур стало підписання акта про передачу скульптурних робіт Петра Капшученка на постійне зберігання Острозькій академії головою Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України Юрієм Савчуком та ректором університету Ігорем Пасічником.

Передані роботи "Кармелюк" та "Благословіння" є надзвичайно характерними, емоційними, як зрештою, і вся творчість скульптора. Як відвідувачі його виставок, так і мистецтвознавці відзначають, що особливістю його робіт є тонка передача характеру, емоцій. Тому Олександр Федорук, охарактеризовуючи творчість скульптора, відзначив: "Глядач полюбив його за правду, щирість, за довірливу тональність пластики".

Петро Капшученко в силу життєвих обставин опинився за кордоном, але свою любов до рідної землі втілив у понад 7 тисячах скульптурних робіт. Так, скульптор проживав у декількох державах, але скрізь його талант ставав відомим на всю країну.

Під час перебування в Аргентині він став Почесним членом Вільного Університету Гуманістики в Буенос-Айресі. Пізніше, викладав скульптуру і кераміку у філадельфійській Українській мистецькій студії, був членом контрольної комісії управи Об’єднання митців-українців в Америці. Після 1991 р. Петро Капшученко неодноразово відвідував Україну, репрезентував свої роботи у Києві та Дніпропетровську. Відтепер його скульптури зберігатимуться і в Острозькій академії.

На відкритті однієї зі своїх виставок у Києві Петро Капшученко сказав: "Я не приймав ні аргентинського, ні американського громадянства, я залишаюсь українцем". У цьому і полягає весь сенс його творчості. Це відчули і присутні на презентації в Острозькій академії: голова Рівненської обласної адміністрації Василь Берташ, депутат Рівненської обласної ради Роман Василишин, голова Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України Юрій Савчук, доктор мистецтвознавства, професор, академік Академії мистецтв України, автор ґрунтовного монографічного дослідження про Петра Капшученка Олександр Федорук, представники родини Бронислави Скорупської – Ольга Мисечко та Іван Матис, професорсько-викладацький склад університету, студенти та гості.



Відкриваючи виставку, ректор Острозької академії, Герой України, професор Ігор Пасічник відзначив, що в університеті, поряд з роботами сучасних українських митців, поступово формується фонд мистецької спадщини закордонних українців. І це є надзвичайно важливим завданням – зберегти, об’єднати та експонувати твори українців, незалежно від їх місця проживання, відтворюючи таким чином історію розвитку українського мистецтва другої половини ХХ ст.

Цікавою була промова професора Олександра Федорука, який розповів про Петра Капшученка і як митця, і як особистість, а також привіз із собою привітання від Національної академії мистецтв України з нагоди Дня університету. Крім того, присутні могли ознайомитись із монографічним дослідженням професора Федорука, а почесні гості отримали видання в подарунок.

Щирі слова на адресу Бронислави Скорупської звучали як від ректора Острозької академії, так і її близької родини. Гості поділилися своїми враженнями від виставки та побажали університету процвітання.