Рівненську обласну "Феофанію" віддають під ендокринологічний центр

Суперечки та довгі обговорення супроводжують розгляд питання про реорганізацію ендокринологічного центру під час засідань постійних комісій облради. Розподілити навантаження центру пропонують між дитячою обласною лікарнею та Рівненським обласним спеціалізованим диспансером радіаційного захисту населення (в народі "чорнобильською" лікарнею).

— Приміщення ендокринологічного — це колишній гуртожиток “тракторного” заводу, — наголошує голова постійної комісії облради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Юрій Семенюк. — Він близько від дороги, має вузькі коридори, маленькі кімнати. І тут проходять лікування хворі. Тоді як обласна дитяча лікарня та “чорнобильська” лікарня не виконують ліжкоднів по деяким профілям.

За словами пана Семенюка, наслідки трагедії на ЧАЕС нині спостерігаються здебільшого у дітей, які проявляються у змінах щитовидної залози з неврологічною, кардіологічною, соматичною симптоматикою. Саме тому є пропозиція перевести їх на лікування у дитячу обласну лікарню. Дорослих же — у вільні площі “чорнобильської” лікарні.

А голова постійної економічної комісії облради Григорій Мініч "чорнобильську" лікарню взагалі називає "обласною Феофанією", де величезна територія, сади та обладнані приміщення.

— Це питання неодноразово піднімалось й депутатами попередніх скликань, але з різних причин так і не було вирішено, — зазначає начальник обласного управління охорони здоров’я Віталій Бойко. — Матеріально-технічний стан ендокринологічного диспансеру не дає сьогодні можливості надавати хворим якісну допомогу в повній мірі. Фактично немає поліклініки, не вистачає фахівців, немає палати інтенсивної терапії з реанімаційними ліжками. Немає навіть нормальної території, де хворі могли б погуляти. Натомість ми маємо чудовий центр радіаційного захисту населення, який зараз виконує фактично функції напівсанаторію. Враховуючи наявну базу і площі, є всі підстави і можливості приєднати до них ендокринологічний диспансер. Це може вирішити проблему, тим більше, що в них схожий профіль. Тим паче, що всіх медичних працівників — лікарів та медсестер ендокринологічного центру — ми працевлаштуємо. Більше того, представники Асоціації діабетиків, які побували у "чорнобильській" лікарні, одноголосно погодилися лікуватися там.

Втім, працівники ендокринологічного диспансеру не розділяють позитивного налаштування депутатів.

— У першу чергу люди бояться втратити свої робочі місця, — каже заступник головного лікаря обласного ендокринологічного диспансеру Юрій Серветник. — Нехай у нас приміщення непристосоване, але його п’ять поверхів. Якщо нас переводять в “чорнобильську” лікарню і дають всього два поверхи, то три поверхи вилітають. Сусідня Волинь і Хмельниччина їде до нас за наданням медичної допомоги. Адже така ж реорганізація пройшла кілька років тому на Волині і тепер вони оздоровлюють хворих раз на два роки. Ми маємо можливість оздоровлювати хворих два рази на рік. Я за те, щоб перейти в кращі умови, але ми хочемо зберегтися як заклад. Чому б не перевести стаціонарні відділення в “чорнобильську” лікарню, а поліклінічне відділення та денний стаціонар залишити на базі нашого приміщення й зберегти центр як структуру?

Втім, депутати таку пропозицію відкинули. Пояснюють, що заради збереження закладу не варто мучити хворого й примушувати його їздити по місту з поліклініки у пошуках лікарні.

— У нас всяке розумне, добре починання спричиняє опір. Хтось же ж завжди має бути проти. Навіть реально не оцінюючи переваги цього рішення, — заявив Григорій Мініч.

Що ж до приміщення центру, то його попередньо вирішили надати відразу кільком користувачам:

— Справа у тому, що перший поверх і земля навколо приміщення — приватизовані. Обласна рада судиться і не виключається, що ми таки відсудимо. Є задум, передати цей корпус на баланс Рівненського державного базового медичного коледжу, бо їм не вистачає площ. Обласну МСЕК з приміщення на вулиці Словацького перевести на перший поверх, другий — коледжу, а на третьому і четвертому облаштувати гуртожиток для медиків, які приїжджатимуть на курси з підвищення кваліфікації, — резюмує Віталій Бойко.