08.11.2011, 12:02

Рівненська льонокомбінатівська родина відсвяткувала "новосілля"

Що б там не говорили, але не поважати людей, що доводять "не словом, а ділом", неможливо. Підприємець Олег Червонюк після трьох з половиною років клопіткої праці з облаштування Рівненського льонокомбінату таки довів: колишній промисловий гігант Радянського Союзу може і буде успішно розвиватися. Суботнього сонячного ранку 5 листопада льонокомбінатівська родина урочисто відсвяткувала запуск першої лінії трикотажного виробництва на підприємстві.

На свято були запрошені як "старожили" льонокомбінату, так і молоді перспективні працівники. Ще зовсім недавно ця промислова махіна була повністю зруйнована "сумлінними" орендаторами (у пам'яті виринають картинки із заржавілими залишками верстатів та морем дощової води у приміщеннях). Тепер же ветерани праці на льонокомбінаті із захопленням оглядали чисті, облаштовані заводські території, спостерігали за автоматизованою роботою сучасного німецького обладнання. А молодь з гордістю посміхалася: це справді гідне місце для роботи та кар'єрного росту.

- Звісно, я радий, що ми нарешті запустилися. Якби не вітчизняна бюрократія, це відбулось би ще раніше. Лише три роки пішло на оформлення документації на земельну ділянку. Коли тільки прийшов на підприємство, перше, за що взявся - дахи. Води було по коліна! Але, незважаючи на те, що у всіх були мокрі ноги, працівники ходили на роботу. Вже тоді я зрозумів: такий самовідданий колектив має право трудитися у належних умовах, - ділиться думками Олег Червонюк.

Першу лінію Рівненського льонокомбінату урочисто запустили [+Фото]

Пізніше на льонокомбінаті повністю очистили територію, встановили найкраще німецьке обладнання. Почали з виробництва брезенту. Аж ось тепер запустили першу лінію виробництва трикотажної тканини. І навіть на перших порах потужність підприємства - 10 тонн трикотажного полотна на добу.

- У майбутньому ми, без сумніву, можемо скласти конкуренцію закордонним виробникам. Адже вміємо і хочемо працювати, - костатує Олег Червонюк. - Рівне обов'язково стане центром легкої промисловості. Можливо, це звучить фантастично, але це справді так.

Примітно, що до текстильної справи залучена вся родина Олега Червонюка. Син Дмитро, наприклад, здобуває спеціальну текстильну освіту у Німеччині задля того, щоб працювати на такому потужному українському заводі. Окремий величезний внесок у цю справу зробила і дружина Олега Червонюка — Галина, що успішно керує двома великими текстильно-швейними підприємствами у Хмельницькому. Саме завдяки її старанням як вмілого керівника там, на Хмельниччині, вдалося вкласти такі інвестиції у розвиток текстильної справи у Рівному.

Першу лінію Рівненського льонокомбінату урочисто запустили [+Фото]

- На льонокомбінаті працювало багато династій, - розповідає Герой Соціалістичної Праці, людина, що віддала льонокомбінату більше 30 років свого життя, Мілентина Бондарева. - І сьогодні цю естафету перейняла династія Червонюків. Родина, що буквально вдихнула життя у нашу, практично зруйновану домівку. Я впевнена, попереду на наш льонокомбінат чекає небачений розквіт, а відтак розквітне й Рівне.