Ми у Facebook
16.11.2011, 16:54

Білорусь: як жили "до" та як переживають кризу наші сусіди [ОГЛЯД]

Цього року Білорусь не раз розбурхувала світ: президентські вибори в кінці 2010 року закінчилися судами над лідерами опозиції, стався перший великий теракт (бомба вибухнула в мінському метро 11 квітня, 15 загиблих), а нині білоруси переживають серйозну економічну кризу.
Спостерігаючи за цим збоку, здається, що наш сусід рухається у неправильному напрямку і ось-ось все закінчиться народними хвилюваннями та зміщенням Олександра Лукашенка. Але, дивлячись на розвиток промисловості, сільського господарства, медицини і на самих білорусів, не здається, що дні Бацьки на посту президента лічені.

ЗАВОДИ. Що відразу кидається в очі у Мiнську - тут працює більшість підприємств, відкритих ще в СРСР (МАЗ, Мінський ресорний завод, тракторний завод МТЗ, завод колісних тягачів, завод дизельних двигунів ММЗ, Мінська птахофабрика, велозавод, холдинг «Горизонт», завод холодильників і т.д.).

Вони не були закриті, їхні корпуси не перетворилися на супермаркети, а цехи не були знесені заради будівництва висоток. Білоруські заводи продовжують випускати продукцію, а щоб вона була конкурентноздатною за якістю, з держбюджету регулярно виділяються кошти на модернізацію. Від підприємств, переобладнаних за держрахунок, вимагають збільшення експорту. У випадку, наприклад, з МАЗом, де працюють 40 тисяч чоловік і збираються автобуси, самоскиди, вантажівки, машини для прибирання вулиць з урахуванням екостандарту Євро-4, це виходить непогано - цього року зростання виробництва склало 160%, 75% з яких припали на експорт. Якщо два попередні роки в усьому світі були кризовими, на МАЗи був слабкий попит і вони в основному відправлялися на склад, то за сьогоднішніми показниками завод вийшов на докризовий рівень продажів. Накопичене на складах вже розпродано, причому за новими цінами.

Щоб не витрачати зароблену валюту на придбання імпортних складових, у Білорусі працює держпрограма з імпортозаміщення. Наприклад, за цією програмою ВАТ «Белшина» щорічно розробляє і запускає у виробництво два нових види шин. Завдяки цій програмі білоруси сконструювали свій трамвай, і тепер йде оновлення трамвайного парку столиці, а також сконструювали для правоохоронних органів безпілотний літак. Навчилися навіть робити сир з цвіллю, щоб не ввозити його з Франції, а щоб не купувати за кордоном хоча б яблука та груші - затвердили держпрограму «Сад» і почали розбивати плодові сади, паралельно облаштовуючи сучасні овочесховища. Ще будуються два сміттєспалювальних заводи. Як кажуть місцеві чиновники: «Не дай Бог, президент з вертольота побачить купу сміття або зруйновану будову - все зноситься і забирається».

Довгі роки білоруси намагалися протистояти приватизації, але тепер змирилися. Вчора стало відомо, що Білорусь має намір продати понад 600 підприємств - кожне по 35 000 білоруських рублів (4 долари). Тобто, по суті, віддати задарма. «Пропонується передати 619 підприємств з урахуванням неможливості виходу їх на беззбиткову роботу без держпідтримки, для якої сьогодні немає джерел», - повідомив заступник міністра економіки республіки Олександр Ярошенко. Готується до приватизації навіть передовий МАЗ. «Ведемо переговори з ГАЗом і КамАЗом про взаємодію, купівлю частки акцій і створення холдингу. Варіанти різні пропонують», - сказав нам заступник фіндиректора МАЗ Олег Юшко. Готується до приватизації також легпром. Білорусам вдалося зберегти 2250 підприємств легпрому, на яких працює 66 тисяч осіб. Більшість з них стали АТ, і лише 19 у держвласності. Саме на них чекає приватизація, але з умовами. «Йдуть переговори з інвесторами з Ізраїлю, Туреччини. Ми ставимо певні умови: у першу чергу зберегти профорієнтацію і асортимент, на 5 років зберегти число робітників, соціальні гарантії. Ми не допустимо, щоб хтось купив фабрику з пошиття одягу або льонкомбінат, трикотажне виробництво і перетворив його на розважальний заклад. Нам потрібен розвиток виробництва», - розповів 1-й заступник голови концерну «Беллегпром» Володимир Астровський.

ЗЕМЛІ. Дуже практично білоруси розпорядилися і своєю землею. Влада зрозуміла, що в умовах світової продовольчої кризи сільське господарство теж може приносити мільйони.

А тому з'явилася держпрограма, згідно з якою всі поля повинні бути розорані, журавлина-гриби зібрані і відправлені на експорт, а у селян всі надлишки врожаю скуплені. «Гроші під ногами у нас лежать, тільки треба вміти їх піднімати», - заявив якось Лукашенко. Жодного неораного поля, жодного зруйнованого корівника в Білорусі ми не побачили.

Зате була можливість познайомитися з агромістечками, керівники яких намагаються створити у себе міські умови життя. У найбільш передовому в Білорусі агромістечку Снов (2600 жителів), за прикладом якого в республіці створено вже 60 господарств, споруджуються будинки з гарячою водою і автономним опаленням.

Квартири в них можна приватизувати і виплачувати 40 років кредит під 1% річних, якщо пропрацював в господарстві 5 років і має намір залишитися. Є тут дві школи, дитсадок на 160 місць, критий басейн, банно-пральний комплекс з італійським обладнанням, тренажерний зал, амбулаторія зі станцією швидкої допомоги, у планах - зведення критого стадіону для міні-футболу.

СПОРТ. В останні роки Лукашенко зайнявся спортивними спорудами з прицілом на міжнародні змагання. У 2009 році він відкрив найбільшу в СНД і 4-ту в світі хокейну арену «Мінськ-Арена» (350 мільйонів доларів), яка вміщує 16 тисяч глядачів, має вантовий дах на 18 тонн, під куполом якого підвішені 8 телевізорів (звичайно чотири).

Поруч розташований ковзанярський стадіон з 400-метровою доріжкою, двома хокейними майданчиками і доріжкою для керлінгу. Розрахований на 3908 глядачів. А поруч розташований критий велотрек на 2000 місць, де нещодавно спортсмени розвинули швидкість 110 км на годину. Під «Ареною» парковка на 1,5 тисячі місць, а навколо будуються готелі, які в 2013 прийматимуть гостей Чемпіонату світу з велогонок, а в 2014-му - Чемпіонату світу з хокею. Всі арени відповідають сучасним міжнародним стандартам. А оскільки в умовах кризи всі повинні якось заробляти, на суперарену має допуск кожен бажаючий. Пограти в теніс у центрі велотреку можна за 18 000 білоруських рублів (18 гривень), віддати дітей на фігурне катання - за 150 000 білоруських рублів на місяць (150 гривень).

Зараз у Мінську будується сучасний футбольний стадіон і комплекс для гімнастів, поки без претензій на конкретні світові чемпіонати, але з такими активами у білорусів є підстави подавати заявки на Олімпіаду. Взагалі Лукашенко пообіцяв кожному виду спорту, в якому його співвітчизники стануть призерами на міжнародних чемпіонатах, подарувати сучасний майданчик.

ПІДСУМОК. Лукашенко зберіг для людей робочі місця - офіційно в країні безробіття на рівні 1,5%. Друге, за що білоруси вдячні своєму беззмінному на протязі 17 років лідерові, - він побудував соціально орієнтовану державу. Кожне підприємство, крім постійного заробітку, путівок до санаторіїв, 13-ї зарплати, допомоги при виході на пенсію і т.д., зобов'язано забезпечити співробітників житлом, на що є відповідна держпрограма і держава дає кредит під 3% річних. Працівник має можливість викупити у підприємства квартиру, але вже під 1% річних. У білорусів також є можливість отримати жадане житло безкоштовно, для чого потрібно народити п'ятьох дітей - за кожну дитину держава відшкодовує 16% вартості житла. У Мінську 1 м2 житлової площі коштує в середньому 3,5 мільйона білоруських рублів (3260 гривень). В елітних будинках метр коштує від 1200 доларів.

Набагато простіше білорусам і з комунальними платежами - вони платять лише 20,8%, а все інше компенсує держава. Наприклад, за однокімнатну квартиру в Мінську зараз платять близько 60 000 білоруських рублів (60 гривень), включаючи світло і телефон. І медицина безкоштовна. Причому білоруси мають можливість обстежуватися на апаратурі кращого західного зразка і безкоштовно зробити операцію з пересадки органів у Науково-практичному центрі «Трансплантації органів і тканин».

Місцеві лікарі вважають цей центр найбільш передовим в СНД, де в 2008 році білоруси вперше здійснили пересадку печінки, потім серця і підшлункової залози. У цьому році зробили 150 пересадок нирок і близько 50 - печінки. Ці операції поставлені «на потік» не в останню чергу завдяки законодавчій базі.

«У нас дозволено трупне донорство, - розповів головлікар Центру Валерій Кушніренко (родом з України). - Якщо ви не згодні з тим, щоб після смерті ваші органи пересадили хворому, ви повинні написати відповідну заяву і віднести в поліклініку. Якщо ви цього не зробили, значить ви згодні. Це дає нам можливість розвивати трансплантологію, а в України такої можливості немає. Тому ми здійснюємо в 10 разів більше пересадок, ніж ви».

КРИЗА. До цього дня в Білорусі спостерігаються кризові моменти - наприклад, постійне зростання цін на продукти, які цього року вже піднялися в 4 рази. Ціни на продукти вже можна порівняти з нашими. Копчена ковбаса - 100 000 білоруських рублів (100 гривень), цибуля - 3820 білоруських рублів (3,8 гривні), цукор - 7000 білоруських рублів (7 гривень), картопля - 2200 білоруських рублів (2,2 гривні), «Олейна» - 23500 білоруських рублів (23,5 гривні), яйця - 9780 білоруських рублів (9,8 гривні), свинина - 40 000 білоруських рублів (40 гривень), хліб - 3550 білоруських рублів (3,5 гривні). Бензин А-95 - 5360 білоруських рублів (5 гривень 36 копійок). Наближається до українських показниками і плата за проїзд у громадському транспорті. У Мінську з 950 білоруських рублів ціни за проїзд підскочили до 1300-1500 білоруських рублів (1,3-1,5 гривні), і подейкують, незабаром проїзд в метро буде коштувати 2000 білоруських рублів (2 гривні). Мінчани кажуть, що так вони постраждали через студентів, які беруть участь в «ляскаючих» акціях - мовляв, щоб учні вузів не протестували, їм скасували плату за проїзд у транспорті, а іншим - підняли.

Пенсія в Білорусі - 2 200 000 білоруських рублів (260 доларів), середня зарплата в республіці 200-300 доларів (в селі 150 доларів), хоча ще півроку тому це було 500-650 доларів. І це головне, що сьогодні хвилює білорусів. «На МАЗі добре: отримували 1 мільйон рублів, тепер мають 4 мільйони. А нам ні копійки не підняли, - поскаржилася журналістка одного з мінських ЗМІ. - До кінця місяця мені вже не вистачає грошей, доводиться міняти долари, відкладені раніше». Можливо, тому, що білорусам доводиться розпаковувати «заначки», біля обмінних пунктів ми бачили черги. Причому, коли ми були в Білорусі, дозволено було лише здавати валюту, а ось продаж планують відновити на цьому тижні.

У цій ситуації мінчанам дуже складно прийняти ідею Лукашенко зі зведення грандіозної будівлі Музею ВВВ у Мінську, яке повинно нічим не поступатися будівлі у формі алмаза Національної бібліотеки, де зберігається 9000000 книг, журналів і рукописів.

Але все одно білоруси вважають, що вони живуть краще, ніж їхні балтійські сусіди і ми.





На правах реклами