Сергій ОСТАПОВИЧ: "Депутатство — це не влада"

Це — можливість допомогти своїм виборцям. Так вважає депутат Олександрійської сільської ради Сергій Остапович. Він впевнений, що вирішення проблемних питань громади має залежати від сумління місцевих депутатів, а не "від Бога". Більше того, свідомий депутат, на його думку, повинен турбуватися долею не тільки своїх потенційних виборців (аби вчергове потім потрапити у якусь раду), а й про громадян загалом. До прикладу, каже Сергій, завдяки тісній співпраці з депутатом Рівнеради Олександром Нестеруком вдалося вирішити питання з облаштуванням світлофора на розі вулиць С.Петлюри та Соборної в обласному центрі.

— Людське життя цінніше за зайву статтю у бюджеті міста, — наголошує Остапович.

Сергій Остапович народився і виріс в Олександрії, там нині живуть його рідні та близькі. І він не за чутками знає, що хвилює його односельчан. Ставши депутатом у 2010 році, Сергій вперше зустрівся з головною перепоною депутатської роботи — лобіюванням деякими представниками місцевого самоврядування "своїх питань".

— Я не розумію, наприклад, як люди умудряються поєднувати роботу у виконавчих органах та депутатство, якщо це напряму заборонено законом?! — розповідає Сергій Остапович. — Я не розумію, як люди умудряються голосувати за рішення сільради "за вказівкою", коли ці рішення суперечать усім законодавчим нормам? Я не розумію, як окремі депутати Олександрійської сільради позбавляють прав на законну власність, а "потрібним" людям дозволяють отримувати все у незліченній кількості?

Для прикладу Сергій наводить ситуацію із закупленням Олександрійською сільської радою щебню. Коли за незрозумілими розрахунками щебінь сільрада купує у посередників за 110 гривень за тонну, а у сусідньому Берестовецькому спецкар’єрі його можна придбати по 55 гривень за тонну. Такі незаконні діяння Сергій Остапович вважає прямим лобіюванням своїх інтересів, а не інтересів громади.

— Що є неприпустимим для депутатської діяльності! — обурюється Сергій. — У такій напруженій обстановці у сільраді депутати, які дійсно намагаються хоч якось допомогти своїм виборцям, залишаються наодинці із самочинством. Подання та звернення до правоохоронних органів, до депутатів вищого рівня — не дають результатів. От з такою байдужістю та ігноруванням з боку вищих органів влади сумлінні депутати повинні боротися.

І боротися з таким "самочинством" Сергій Остапович збирається не тільки словами. Для цього, наприклад, наразі здобуває другу вищу освіту — на юридичному факультеті Волинського національного університету імені Лесі Українки. При цьому — вже маючи економічну освіту (у 1996 році Сергій закінчив НУВГП за фахом "економіка підприємства").

У кабінеті Сергія на столах — гори законодавчої літератури: роздруковані закони та укази, книги з юридичними науково-практичними коментарями до кожного закону. Зокрема — Закон України "Про місцеве самоврядування".

— У першу чергу, депутат має бути обізнаний у законних засадах своєї роботи, — констатує Сергій Остапович. — Тоді він має реальне підґрунтя, щоб боротися з тими "колегами", які приходять у місцеве самоврядування тільки для того, щоб збагатити своїх родичів, друзів та партнерів.