Олександр НЕСТЕРЕНКО: Рятувати життя - його покликання

На власному досвіді лікар переконався, що успіх хірурга на початку кар’єри залежить від хорошого наставника, а далі — від вміння аналізувати результати виконаної роботи.

На життєвому шляху Олександра Нестеренка не було довгих вагань, яку професію обрати. Адже жодного дня не сумнівався у своєму виборі, який зробив ще за шкільною партою. Тож, зростаючи у родині медиків, із раннього віку був твердо переконаний, що піде шляхом свого відомого в хірургії батька Леонтія Нестеренка.
Заради мрії стати таким же хірургом, як і батько, Олександр Нестеренко ще студентом подолав страх перед виглядом людської крові, вивчав, а пізніше й на практиці втілював новітні технології в оперуванні пацієнтів.

Після закінчення медичного інституту в Івано-Франківську, молодому спеціалістові у 1989 році довірили оперувати пацієнтів у відділенні хірургії органів травлення та ендокринології Рівненської обласної клінічної лікарні. Саме працюючи у цьому відділенні, Олександр Нестеренко одним із перших в області освоїв малоінвазивну, так звану безкровну, хірургію, через що став почесним членом Європейської асоціації ендоскопічних хірургів.

Коли Олександр Нестеренко став відомим в області хірургом і вже мав за плечима сотні врятованих людських життів, у 1996 році здобув звання кандидата медичних наук.

За 22 роки практикувань лікар має власне бачення проблеми малоінвазивного оперування органів травлення, яку викладає у докторській дисертації на тему: "Проблема гострих кишково-шлункових кровотеч".

Сьогодні знаний хірург не зупиняється на досягнутому й продовжує вдосконалювати здобуті вміння, адже переконаний, що лише практикуючий лікар має можливість вдосконалюватись і йти в ногу з часом.

— Саме час ціную понад усе, адже мушу рахувати кожну хвилину, коли доводиться рятувати життя пацієнта, — зізнається лікар. — Власне тому не можу собі дозволити вимкнути телефон, адже специфіка роботи змушує бути на зв’язку навіть уночі, щоб за першим дзвінком при потребі на повну швидкість "летіти" рятувати чиєсь життя.
Через напружений графік роботи хірургу не вдається скористатись усією відпусткою відразу. Саме тому лікар намагається відновити сили годинним плаванням у басейні або ж у дводенних поїздках на карпатські схили, з яких любить спускатись на лижах.

Разом із досвідом роботи в хірургії лікар ще більше зміцнив свої принципи, які не дозволяють свідомо нашкодити пацієнту та підло вчинити з друзями. До речі, Олександр Нестеренко, як ніхто інший, може похвалитись великою кількістю справжніх друзів, які готові виручити у будь-якій життєвій ситуації. Саме так, на його думку, пізнається надійність товаришів та істинна людяність, переконує лікар.