14 січня на Рівненщині вшановують Василія Великого — засновника монастирів

Святого вшановували ще за його життя, адже Василій був надзвичайно мудрим пастирем, богословом та містиком. Народившись у четвертому столітті у Візантійській імперії, виховувався у надзвичайній родині. Декілька родичів Василія внесені Церквою до лику святих.

— Найбільшим ділом життя архієпископа Василія стало заснування монашества, яке згодом поширилося як на Схід, так і на Захід, — розповів настоятель Свято-Преображенського храму в с. Рогачів, кандидат богословських наук, прес-секретар Рівненської єпархії УПЦ КП Василь Рудніцький. — До першої Василієвої монашої спільноти входили однодумці та учні, зокрема його давній друг — святий Григорій Богослов та рідний брат — святий Григорій Нісійський. То ж після того як Василій залишив навчання та світське життя “для життя духовного” він заснував монастир, де друзі присвячували час молитві та роздумам над Святим Письмом.

Василій Великий був першим у створенні монашества, адже до четвертого століття монахи жили окремо, кожен по собі, як самітники. Такий спосіб життя був навіть небезпечним. Для Василія монашество — це спільнота любові, яка сходить від Бога на людей і єднає їх між собою.

У цей день православні віруючі святкували початок Нового року за старим стилем літочислення. То ж починаючи із вечора 13 січня та упродовж 14 січня ватаги молодих людей обходили домівки із побажанням усіляких щедрот. Щедрувальники співали прославляючи господарів, бажали їм здоров'я й достатку, за що отримували винагороду.

Щедрівки:
Ми щедруєм і співаєм під вікном.
Щастя, долі вам бажаєм всім гуртом.
Хай квітують ваші ниви золоті,
Щоб життя було щасливе в майбутті.

А в полі, полі сам Господь ходив,
Сам Господь ходив, жито породив,
Жито-пшеницю, всяку пашницю.
Діва Марія за Ним ходила,
За Ним ходила, Його просила:
А вроди, Боже, жито-пшеницю,
Жито-пшеницю, всяку пашницю!

Сію, вію, посіваю,
З Новим Роком поздоровляю!
Многая літа! (3 рази)

Читайте також:

Що приготувати на Щедрий вечір