Гості з Північної Осетії колядували у Рівному й згадували Бесланську трагедію [+Фото]

Дитячий хор "Стежинка" приїхав на Рівненщину із християнською місією, подолавши заради цього більше двох тисяч кілометрів.

За словами директора християнської місії "Світло на Сході" у Росії Петра Лунічкіна, християнська віра знаходиться на Кавказі у меншості, порівняно з Ісламом, тому вони приїхали до України, оскільки знають, що тут дуже багато їхніх однодумців-християн.

Осетинські діти заспівали для рівнян пісні про народження Ісуса Христа як рідною осетинською, так і російською мовами. Як особливий подарунок до Різдва Христового діти вивчили і заспівали рівненським дітям колядку українською мовою, а також подарували диски зі своїми піснями.

— Ми подорожуємо не лише Україною, а були також у Польщі, Німеччині, Сполучених Штатах, — говорить учасниця дитячого хору "Стежинка" 17-річна Іріша. — На Рівненщині ми уже втретє й нам тут дуже подобається. Тут дуже добрі люди й гарна природа. Також тут досить смачна кухня, особливо сподобались налисники.



Іріша розповіла, що Україна для неї не чужа, оскільки її дідусь проживає у Донецькій області і вона час від часу приїжджає до нього у гості. Також завдяки християнській місії знайшла в Україні дуже багато друзів, з якими підтримує зв'язок у соціальних мережах.

Для ще однієї учасниці "Стежинки" важкувато говорити навіть російською, бо її рідна мова — осетинська:
­— Мені дуже тут сподобалось, ­— розповідає учасниця хору "Стежинка" 11-річна Ілона. — Нас дуже добре прийняли й смачно нагодували. Також сподобалося співати українською мовою, хоча було трохи важко вчити. Нам написали українські слова російськими буквами і так ми вчили.



Проте осетинські християни приїхали не лише проповідувати християнську віру, а й розповісти про Бесланську трагедію. Нагадаємо, що тоді, 1 вересня 2004 року, озброєні терористи майже три дні тримали у полоні більше тисячі чоловік у школі міста Беслан. 334 людини живими з полону не повернулися. 186 із них — діти. Серед гостей немає тих, хто перебував у полоні, ці діти навчаються у сусідньому із Бесланом Владикавказі, але чи не кожен з них втратив у тій трагедії знайомих, друзів чи родичів.

— Ми хочемо розповісти дітям, що є Північний Кавказ, що є Росія, - говорить директор християнської місії "Світло на Сході" у Росії Петро Лунічкін. - І не хотілося б, щоб українські діти коли-небудь зіштовхнулися з тією проблемою, з якою зіштовхнулися діти у Північній Осетії. Я маю на увазі трагедію у Беслані. Ми приїхали привітати дітей із Різдвом Христовим, але коротко розповідаємо й про Бесланську трагедію, тому що ми саме з того неспокійного регіону. Зараз тема трагедії у Беслані звучить вже не так гостро, проте її забути неможливо. З того часу перший дзвінок у осетинських школах розпочинається хвилиною мовчання.



У пам'ять про цю страшну трагедію діти виконали пісню "Не позабыть", написану ними після трагедії у Бесланській школі.

Додому осетинські діти поїдуть лише у понеділок, а поки продовжать подорожувати Рівненщиною. Зокрема вони відвідають Городище, Ставрiв, Оржiв, Кузнецовськ та Дубровицю.