Не стало актора Євгена Жарикова, який зіграв у "Три плюс два"

“Про те, що Женя хворів, знали не всі, - розповів колега Жарикова по цеху Лев Дуров, який зіграв з ним у чотирьох картинах. - Він просто про це не розповідав. На питання про свої операції зазвичай віджартовувався. Був мужнім - як і його екранні герої. Хоча йому було важко - в кіно його останнім часом якось не дуже балували ролями. Майже не запрошували. І він це сильно переживав”. Згадав Лев Костянтинович і те, як будучи на зйомках у Києві (фільм “Сірі вовки”) разом з Жариковим “валяв дурня - він любив і вмів веселитися”: “Задля розваги ми видавали себе за туристів з Канади - говорили по-англійськи, і наївні люди нам вірили”.

Партнерка Євгена Ілліча за “Три плюс два” Наталія Кустинська вважає, що смерть актора прискорила і невдала операція: “Женя був у мене в гостях місяці два тому - ледве піднявся до ліфта по сходах, почувався погано. Казав, що це все через лікування”.

У Гільдії акторів буквально зі сльозами (актор з 1988-го по 2000 роки був її беззмінним президентом) в голосі розповіли, що якраз зараз вирішується, де буде проходити прощання з Євгеном Іллічем і на якому цвинтарі його поховають. Сам Жариков в кіно не знімався з 2009 року. За злою іронією, його останньою роллю став лікар - у серіалі “Одного разу буде кохання”. В актора залишилися дружина - актриса Наталя Гвоздікова, з якою він прожив у шлюбі 35 років, і двоє дітей.

Три головних фільми
“Іванове дитинство” (1962) - лейтенант Гальцев



Зігравши в цьому фільмі, молодий актор, як це зараз прийнято говорити, прокинувся знаменитим. Багато жінок натовпом йшли на фільм, тільки лише для того, щоб ще раз побачити “цього красеня Жарикова”.

“Три плюс два” (1963) - Влад



Режисер Генріх Оганесян, що володів своєрідним почуттям гумору, проводив відбір акторів у містечку Клапкалнціемс. Жарикова він узяв після того, як той зміг без запинки вимовити цю назву.

“Народжена революцією” (1974) - міліціонер Кондратьєв



Під час зйомок цього фільму в актора спалахнув роман з актрисою Наталією Гвоздіковою. Заради неї Жариков пішов від своєї першої дружини. З Наталкою він і прожив до кінця свого життя.