В Одесі відкрили справжній Музей звуку [+Фото]

Одеса претендує стати першим містом не тільки в Україні, а й на теренах колишнього СНД, де з'явиться справжній Музей звуку. У невеликому підвальчику на вул. Жуковського, 13 оселяться цілих 8000 раритетних експонатів XVIII, XIX і XX століть, так чи інакше пов'язаних зі світом музики.

Ідею створення подібного храму звуку більше 20 років виношував член правління Всеукраїнської спілки звукорежисерів Василь Пінчук. Він збирав експонати, як кажуть, з миру по нитці: щось купував, щось вимінював у колекціонерів, а Старокінний ринок і зовсім став для нього другим домом.

У результаті вийшла важка колекція раритетів, яка довгі роки припадала пилом в гаражах, на дачах у друзів і коморах. Нарешті торік ініціаторам проекту вдалося знайти підвальне приміщення на Жуковського. Спускаючись сходами, приголомшені міським шумом, ми потрапляємо в справжнє царство звуку. Посеред залу — стілець.


За легендою музейників, у цьому стільці вони знайшли дорогоцінності

“Так, це той самий, з легендарного оповідання Ільфа і Петрова, — абсолютно серйозно заявив композитор Віталій Іванов. — І кошти на створення музею ми знайшли саме в ньому... У вигляді коштовностей!”. “Та й знаходимося ми в будинку номер 13...”, — посміхається музикант.


Ось такими величезними були перші ДВД-диски

По сусідству зі стільцем — армія граммплатівок, перших магнітофонів, радіола, музичних шкатулок і радіоточок. Притягує погляд раритетний патефон фірми “Віктрола”, більше схожий на добротну шафу.

Виявляється, цей експонат датується ще XVIII століттям і вважається гордістю музею. Також у музей привезуть звукозаписний апарат 1950 року випуску, який записував музику... на рентгенівські знімки. “Це була звичайна практика для того часу, так званий запис на кістках”, — пояснює Василь Пінчук.


Цей грамофон — зірка серіалу "Ліквідація"

Ексклюзив колекції — мікрофон, через який звертався до народу Йосип Сталін. “Його нам обміняла людина, яка працювала у вождя звукорежисером. Тут же, поруч, — мікрофон, в який співав Стіві Вандер”, — хвалиться звукорежисер Андрій Бреславський, до слова, зведений брат співака Домініка Джокера. Інший унікальний експонат — мікрофон Утьосова. “Його я купив за $50 у родичів людини, яка працювала у Утьосова конферансьє”, — каже Василь Пінчук. Запас міцності у зібраних експонатів, запевнили музейники, — ще не одна сотня років.

Власне, родзинка музею не так у самих експонатах, як у тому, що кожен з них до цих пір працює і видає такий же чистий звук, як у день випуску.

Ось, приміром, на громіздкому радіо, випущеному в 30-ті роки, можна почути Мадонну на хвилі сучасного радіо, а на військовий диктофон, який здатний робити безперервний запис на тонку волосінь протягом тижня, записати власний голос. У майбутньому, сподіваються в музеї, місце стане притулком для професіоналів і просто любителів музичної індустрії, для яких зал стане ще й міні-концертним майданчиком.
Офіційне відкриття музею пройшло 27 березня. З речей, які не вмістилися в експозиції, — півтисячі афіш та плакатів, телестудійні магнітофони розміром з півкімнати, арфи і старовинний рояль. Планується, що вхід у Музей звуку стане платним — 10-20 грн.