У Рівному колишній опікун хоче позбавити сиріт житла [+Відео]

Аби розібратися та допомогти дівчині, у ситуацію втрутився депутат Рівнеради Володимир Грудницький.

Розпочалася ця трагічна історія ще у 2005 році, коли батьки Олександри та Андрія загинули в результаті страшної дорожньо-транспортної пригоди. Тоді опікуном дітей стала їх двоюрідна бабуся, але виховувалися вони в інтернаті. Винуватець аварії виплатив родині моральну компенсацію у розмірі двадцяти двох тисяч доларів, на які опікун, пані Ірина, придбала однокімнатну квартиру у Рівному в мікрорайоні Північний. Це житло передбачалося саме для Олександри та її брата.

Володимир Грудницький, депутат Рівнеради:

- Вона купила квартиру нібито для цих дітей, але чомусь ця квартира на них не оформлена, залишок коштів, наскільки я розумію, теж залишився в неї. І ось так складається ситуація на сьогоднішній день, що діти залишаються безпритульними, хоча і мають певні підстави мати цю квартиру і правові, і моральні.

Олександра розповіла, що могла б написати позов до суду, але дівчина не має коштів на оплату роботи адвоката. А такий вчинок рідної, здавалося б, людини розцінює як просто людську жадібність.

Олександра, потерпіла:

- Я не буду здаватися. Я буду шукати усі шляхи, якими можна подіяти на мою бабусю, вплинути на неї. Я думаю, що якщо мораль у ній не просинається, то потрібно якимись іншими шляхами стукати до неї. Я не знаю, що в її голові, що в її серці робиться, тому важко сказати, напевно, жадібність.

У цій непростій ситуації Сашу підтримує і її прабабуся Марія Степанівна. Яка у свою чергу теж постраждала від витівок власної доньки - пані Ірини, в квартирі якої остання була прописана. Втім, в Бюро технічної інвентаризації Марії Степанівні сказали, що вона власноруч продала свою частину квартири власній доньці. Пенсіонерка запевнила, що на документах, які їй показали у БТІ, не всі підписи поставлені її рукою.

Марія Степанівна, прабабуся Олександри:

- У нас і розмови такої не було. Чому б я продавала? І документів у мене немає ніяких, що я продавала. Жінка мені показала документи і дійсно, один підпис мій, а інший - закарлючки. Я прийшла додому і спитала у неї, коли це було, адже навіть такої розмови не було, щоб я продавала.

Старенька вже нічого не намагається довести. Має одне бажання, аби правнуки не залишилися без домівки. Вона хоче зрозуміти, чому колишній опікун дівчини не віддає їй квартири, право на яку, як ніхто інший, має саме онука Олександра.

Наша знімальна група зв’язалася з пані Іриною телефоном. Жінка послалася на свою зайнятість. Тому була згідна на зустріч ввечері. Однак, коли мова пішла про телевізійну камеру, давати офіційний коментар відмовилася.

Ірина, колишній опікун Олександри:

- А ви готові дати нам офіційний коментар на камеру?
- Ні. Ніяких камер. Нічого я не збираюся давати.

Яким чином вирішиться доля двох дітей, які окрім того, що залишилися сиротами та на додачу можуть лишитися права на законне житло - достеменно невідомо. Втім і дівчинка, і депутат Рівнеради запевнили, що боротимуться до останнього. Наразі Володимир Грудницький збирається звернутися до прокуратури, аби там теж долучилися до вирішення ситуації.