Усе про податки у запитаннях та відповідях

- Чи зобов’язаний платник податку на прибуток подавати фінансову звітність?

- Відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Враховуючи зазначене, платники податку на прибуток разом з відповідною податковою декларацією мають подавати квартальну (малі підприємства - річну) фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

- Як формуються доходи платника податку при проведенні розпродажу товару за зниженими цінами споживачам (громадянам)?

- При обчисленні об’єкта оподаткування дохід слід враховувати виходячи із договірної ціни товарів, але не меншої за звичайну ціну, що діяла на дату продажу, оскільки покупці товарів – фізичні особи не є платниками податку на прибуток. Якщо продаж здійснюється у роздріб непродовольчими товарами, то ціну прилюдно оголошують через ярлики цін – так підприємство інформує всіх покупців про ціни на товари та пропонує придбати їх на умовах публічного договору. Умови публічного договору встановлюють однаковими для всіх споживачів.

Отже, якщо всі покупці можуть придбати товари за оголошеною ціною, то такі ціни (з урахуванням знижки) вважаються звичайними. Крім того, після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також ціну цієї ж продукції, встановлену після їх початку.

Разом з тим, вживання поняття "розпродаж" або будь-яких інших, аналогічних йому, дозволяється лише з додержанням таких умов:
- якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко визначеної групи товарів;
- якщо тривалість розпродажу обмежено в часі;
- якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, є меншими від їх звичайної ціни.

Таким чином, за умови виконання зазначених вище норм підприємство, яке проводить розпродаж товарів за зниженими цінами, при обчислення об’єкта оподаткування враховує дохід від реалізації виходячи із фактичної ціни товарів (з урахуванням наданої знижки).

- Чи виникає дохід у платника податку при безоплатній передачі товарів (робіт, послуг) неприбутковій організації?

- Якщо платник податку безоплатно надає неприбутковій організації товари (результати робіт, послуг), то вартість таких товарів (робіт, послуг) включається до складу доходу такого платника податку. Вартість цих товарів (робіт, послуг) повинна бути не менше від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

- Чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ у платника податку, у разі коли перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації таким платником?

- Якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платника ПДВ, то податкове зобов'язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, що такий платник не обрав касовий метод визначення податкового зобов'язання.

Якщо ж платником ПДВ застосовується касовий метод визначення податкових зобов'язань, то уразі надходження за фактом оплати поставлених товарів/послуг після його реєстрації платником ПДВ, він зобов'язаний задекларувати податкові зобов'язання з ПДВ та погасити їх у встановленому законодавством порядку.

Крім цього, якщо платник до його реєстрації платником ПДВ, на дату виникнення першої події, зобов’язаний був зареєструватись платником ПДВ, у зв’язку з набранням обсягу оподатковуваних операцій більше 300 тис. грн, але не зареєструвався, то податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються, а право на податковий кредит не надається.

- Чи виникає податкове зобов’язання з ПДВ, якщо покупець повернув частину товару, а кошти, отримані за товар, залишаються у продавця та будуть зараховані в рахунок оплати за іншою поставкою товарів?

- У разі якщо на дату повернення товарів сума оплати за них зараховується в рахунок оплати іншого товару, тобто ці кошти набувають статусу передоплати за інший товар, то постачальник на цю дату повинен виписати окрему податкову накладну на інші товари та відповідно нарахувати податкові зобов’язання.

Про це повідомили з відділу масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян ДПІ у м.Рівне.