На що подивитись у Сарнах?

У будь-яку пору року милує око вулиця Широка з алеями каштанів, рідкісними ялинками, гарно оздобленими фонтанами.

Завітаємо у історико-етнографічний музей. Не буду розповідати про всі культурні та історичні цінності рідного міста, та коли завітають туристи, покажу пам’ятник Тарасу Шевченку, Меморіал солдатської слави, пам’ятники афганцям, жертвам Чорнобиля, голодомору та багато іншого цікавого та ексклюзивного.

Цікаве - поруч! Всі мої знайомі і рідні живуть у місті Сарни. Мої друзі часто говорять, що тут нецікаво, немає, що робити. Але я з ними не погоджуюся, тому що це мала батьківщина, моя друга мати, моя рідна земля. Місто невеличке, але у ньому живуть дуже гарні, доброзичливі люди, які відстоюють свою думку, мають свою долю. З кожним роком наше місто будується і реконструюється: упорядковуються дороги, височать нові будинки, дитячі садочки, навчальні заклади. молодіжно-дозвілеві комплекси.

Ми живемо у поліському краї, де свіже повітря, родюча земля. І якщо до нас приїдуть гості на екскурсію з інших куточків світу, я знайду, що їм показати і з чим порівняти.. По-перше, це наші ліси, водночас загадкові і неповторні, наші поля і швидкоплинні річки – Случ і Горинь, де водиться найрізноманітніша риба, яку ми, зазвичай, ловимо на вудку.

Моє місто - це маленька таємниця людських сердець і доль. Хіба це нецікаво? Про місто розповідають легенди і численні матеріали Сарненського історико-етнографічного музею. На сьогоднішній день у музеї налічується понад 7000 експонатів, серед яких колекція унікального поліського бурштину, стародавній одяг, археологічні знахідки, особисті речі видатних людей регіону.

Сарненський музей відомий по всій Україні. Його знають завдяки науковим публікаціям, які співробітники музею друкують у всеукраїнських виданнях. Тут зберігається унікальна нумізматична колекція, зібрана з усіх куточків області. У ній представлені гроші, які були в обігу Рівненщини з найдавніших до теперішніх часів.

Перебуваючи туристом в Сарнах ,найкращою ідеєю буде відвідати міський музей. За період існування його відвідали гості з Польщі, Франції, Великої Британії, США …

Потрапивши в царство музею, неможливо не зачаруватись виробами з лози, дерева, льону, соломи, які є необхідними впродовж всього існування у домашньому вжитку поліщуків.

Ця унікальна споруда розташована недалеко від центру міста, тому знайти її неважко.

А які у нас мальовничі ексклюзивні куточки природи! Рай! – скажете ви, відвідавши урочища «Дубки» чи «Тріщаву».

Для мене - це куди зайшов, а виходити не хочеться. Все цікаве - поруч, просто потрібно його побачити чи відчути, бо якщо ти байдужий до всього, у тебе сумні думки, ти нічого і ніщо не хочеш бачити, то, безперечно, будеш переконувати, що хочеш поїхати звідси. Не живи думками, що у тебе завтра важкий день чи неприємна зустріч, треба бачити позитивні моменти у всьому, отримувати радість від того, що дає життя: виконав контрольну роботу, зустрівся з друзями, прочитав книжку. Скажімо, коли ідеш вулицею, і на дереві пташка будує гніздо: ти раптом зупиняєшся вражений, тому що це цікаво. Все на світі цікаво, просто потрібно помічати його, а не думати чи зосереджуватись на чомусь одному.

Пригадав, як бабуся літнього ранку розбудила мене і повела до розмаїття квіткових барв і кольорів:
– Подивись, внучку, як бджілка спиває нектар з рожевої мальви!

Як заворожений, дивився на маленьку трудівницю, що безпомилково сідала на рожеві квітки і вилітала, обліплена пилком, обважніла і, безсумнівно, задоволена собою. Цікаво, чому обминала квіти інших кольорів? Загадка природи?

Все більше й частіше людство повертається до істини того,що світ створив Бог гармонійно й досконало. Живи, людино, насолоджуйся навколишнім світом, всім, що на поверхні землі і в її надрах, тільки бережи, захищай, живи з любов’ю до всього, чого торкається твоє серце, що воно підказує. І коли волею людини втрачається ця гармонія - страждає сама людина.

А кого не чарує українська пісня? Хвилює, збуджує і розповідає про той час, коли вона творилася, або співця, чий голос хвилюватиме не одне покоління. А як же творилися повстанські пісні? У зимовому лісі при багатті? Чи на розбитій осінній дорозі? Чи, можливо, у темній криївці, замаскованій на рідній поліській землі? Серце обливалося кров’ю після важкого бою, а у пам’яті карбувалися слова, щоб линути від серця до серця:
Козак перед боєм підтягне попругу ,
Поправить козацьке вбрання.
Найперше козак поцілує подругу,
А потім погладить коня.
Гей, гей, а потім погладить коня.!

А цікавість веде мене по стежках рідного краю. Чому Володимир Івасюк не доспівав свою пісню? Якими пісенними перлинами він міг би порадувати Україну, підносячи високо рідну мову?

У мене попереду ціле життя. Моє хобі – досліджувати, шукати відповіді на питання чому? Впевнений, коли чогось дуже хочеш, обов’язково реалізуєш задумане. Хоч і ціною неймовірних зусиль. А чому це мені цікаво? Тому, безперечно, що мені нецікаві тусовки, сленги, секти, ейфоричні відпочинки, бійцівські клуби, лихослів’я, і багато чого, що веде до деградації особистості.

Мені затишно і тепло у колі родини, особливо у святкові дні, коли за столом збираються усі, і від старших щоразу можна довідатися про щось нове; коли переймаєшся радістю, гордістю, неповторністю людини, яка причетна до мого роду. Прабабуся збирала різні трави, знала молитви, допомагала людям, рятувала від біди.

А хіба не цікаво саме походження людини? Як можна було вірити Дарвіну, що людина походить від мавпи:? Хіба хтось бачив, що у мавпячому поколінні народилась людина?

Навколо нас стільки цікавого, що прагне нашої любові, а викинуте кошеня, бродячий собака і літні та бездомні люди потребують і захисту.
Щира усмішка, добре ласкаве слово, простягнута рука назустріч чужій біді – зробить життя дійсно цікавим, наповнить його змістом.