Завершення львівської футбольної феєрії. На стадіоні [+Фото]

На стадіоні стало зрозумілим, що візуально більша кількість датчан у центрі міста аж ніяк не означає, що так само їх більше на стадіоні. Десь дві третини «Арени-Львів» були вдягнені в кольори німецької футбольної збірної. Окрім, власне, німців підтримати «бундесмашину» традиційно приїхало багато польських фанів, які після вильоту своєї збірної збираються вболівати тільки за Німеччину, адже в її складі одразу два етнічних поляки – Мірослав Клозе та Лукаш Подольські. Більшість українців, які були присутні на цій зустрічі, також симпатизували, в першу чергу, німецькій команді. Хоча, в другому таймі на трибунах хтось не втримався і почав скандувати «Україна! Україна!»

Матч ще не розпочався, а з німецьких секторів уже на повний голос лунали вболівальницькі пісні. Данці на це спочатку споглядали мовчки, немов набираючись сил, а потім затягнули і свої пісні у відповідь. Почався своєрідний переспів, який суттєво підняв градус зустрічі. Зайвий раз не будемо зупинятися, яким було виконання національних гімнів обох країн. Тут все зрозуміло і без слів.



І ось гру вже розпочато. Датчани одразу пішли вперед, вже на 4-й хвилині заробили кутовий, подали його в карний майданчик і завершили небезпечним ударом в напрямку кіпера німців Нойєра. І одразу кинджальна проникаюча відповідь Німеччини: удар Мюллера з кількох метрів, і блискучий сейв від воротаря данців Андерсена. Зойк на трибунах.

На 11-й хвилині в іншій зустрічі, яка відбувалася в Харкові, Нідерланди забили португальцям. Диктор оголосив цю інформацію по львівському стадіоні, і сектори з датськими фанами почали радіти так, немов, гол забила їх команда. Нічого дивного в цьому немає, адже за нічийного рахунку в зустрічі Німеччина-Данія та мінімальній перемозі Нідерландів над Португалією в наступне коло з другого місця проходила саме Данія! Хоча, це ж тільки початок ігор, все ще могло змінитися (і змінилося) кардинально.

Не час було слідкувати за паралельним матчем, потрібно було грати свій. Мабуть, це й хотів сказати своїм підопічним тренер данців Мортен Ольсен, який одразу після пропущеного португальцями м‘яча у Харкові, вибіг до кромки поля та почав емоційно розмахувати руками, закликаючи своїх футболістів до більш активних дій. Але датчани замість атак почали притискатися до власних воріт. Кіпер датчан разом із захисниками героїчно відбивався. Німецькі фани чудово зрозуміли ситуацію на полі, а тому продовжили заводити свою команду піснями. У датському секторі відчувалася якась розгубленість. Невже Данія «попливла»? Щось схоже на це.



Під скандування «Дойчланд! Дойчланд!» німецька команда провела чергову атаку, м‘яч опинився за межами поля, аут на Мюллера, той скинув на Подольські, і Лукаш майстерно розібрався з воротарем! 1:0 на користь німців! Поляки раділи за свого земляка не менше німців. Якимось дивним чином в одному з німецьких секторів з‘явився і грецький прапор, який також радів голу німців. Грекам, до речі, і грати зовсім скоро з Німеччиною.

Після голу датчан просто було не чути на стадіоні. Склалося таке враження, що гра відбувалася десь в самому серці Німеччини. Навіть деякі журналісти не приховували своїх симпатій, сидячи і вболіваючи в ложі преси в національних футболках німецької збірної, і намагаючись навіть підспівувати німецьким вболівальникам.

Але, датчанам вдалося здавалося, неймовірне: другий кутовий у німецьких воріт у їх виконанні, подача на нападника Бендтнера, який виграв верхову дуель, скинув м‘яч Крон-Делі, і нападник також головою відправив «смугастого» «за комірець» Нойєру! І тут уже датський сектор не стримував емоцій! Німці на декілька хвилин замовкли, а датчани показали, що і вони вміють класно вболівати за свою збірну.

Двадцять п‘ять хвилин першого тайму позаду, а в зустрічі було забито вже два голи. Що ж далі? А далі в паралельній зустрічі португальці зрівняли рахунок, і тепер данцям потрібно було обов‘язково забивати ще… Натомість ініціативу знову до своїх рук перебирала «бундестім». На 31-й хвилині супермомент після подачі з кутового втратив німецький нападник Маріо Гомес. М‘яч пролетів вище воріт, але це послужило, немов, сигналом для вболівальників німецької збірної. Вони всі, як один, здійнялися зі своїх місць та продовжили дивитися футбол і вболівати вже стоячи. Звісно, що не змовкало скандування «Дойчланд! Дойчланд!» Датчанам потрібно було щось кардинально міняти, але що саме, і як це зробити? Відповідей на футбольному полі на ці запитання не проглядалося. Тут хазяйнували німці. Подольські, Швайнштайгер, Хедіра один за одним марнували нагоди для другого голу у ворота Данії. Під завісу тайму зірвався вихід віч-на-віч з воротарем датчан Месута Озіла, і майже одразу такий самий шанс втратив Маріо Гомес. Захисники датчан відпрацьовували з останніх сил, відбиваючи просто м‘яч подалі від власних воріт. Врешті-решт Данії вдалося навіть заробити кутовий біля чужих воріт, і створити щось на зразок небезпечного моменту, але «пожежі», яка могла розгорітися у карному майданчику німецької збірної, вчасно запобігли захисники «бундесмашини». Решта часу, що залишився в першому таймі, глядачі з подивом споглядали, як датчани тягнуть час.



Другий тайм уже не тільки німецькі фани дивилися стоячи, але й датські. Для останніх – це був тайм останньої надії на продовження подальшої боротьби на ЄВРО-2012. Чомусь нервував тренер німців Йоахім Льов. Він постійно бігав від лави запасних до кромки поля та намагавя докричатися до когось зі своїх гравців. Важко сказати, чи це йому вдалося, оскільки на стадіоні почалася чергова акція німецьких фанів: під барабан, який задавав ритм, вболівальники затягнули пісню, яку виконували безперервно на протязі 25 (!) хвилин другого тайму!!! Нічого не було чути на стадіоні в цей час! Данці намагалися свистіти у відповідь, але німці абсолютно не звертали на них уваги. Фантастичне вболівання за свою збірну. Можливо, навіть, еталонне. На футбольному полі в цей час особливо цікавих подій не відбувалося. Німців, в принципі, рахунок влаштовував, і вони, що логічно, очікували більшої гостроти з боку датчан, яким потрібно було забивати. Але, мабуть, останні більше сподівалися на допомогу голландців в паралельній зустрічі, аніж на власні сили… Тільки на 72-й хвилині спів Німеччини припинився. Мабуть, людина з барабаном взяла хвилинний тайм-аут, але німці в цей час не змовкали і скандували «Дойчланд!Дойчланд!». В цей час в Харкові португальці забили другий гол... На якусь мить на стадіоні зависла тиша: на датських секторах аналізували чи є ще якісь шанси в їх збірної, на німецьких очікували на свого диригента, який не забарився. І знову залунали пісні, знову почалося скандування. Німці просто не могли не віддячити фанам за таку підтримку. Ось він і другий гол у ворота датчан: довга передача з лівого флангу в напрямку правого захисника німців Лукаса Бендера, який пішов вперед, і один з наймолодших гравців в цьому складі збірної Німеччини відкривав відлік своїм голам в складі національної збірної. І одразу домашня заготовка від німецьких вболівальників: в секторі запалали дві димові шашки чорного та червоного кольорів. Мабуть, мала бути ще одна жовтого кольору, і все це разом створило би на стадіоні, німецький прапор, але щось не спрацювало. Друга гра Німеччини у Львові, і другий раз їм вдалося пронести з собою на трибуни «димовуху»!



У датських секторах панував повний розпач. Ніхто вже не вірив, що за десять хвилин, що залишилися до закінчення зустрічі, їх збірна зможе щось змінити на футбольному полі. А в цей час дим повністю обволік один з секторів з німецькими вболівальниками. Втім, це аж ніяк не заважало німцям продовжувати співати та радіти перемозі своєї команди.

Датчани намагалися, бодай, зрівняти рахунок. Вперед команду повів капітан Аггер, він же ледь не зрівняв рахунок після подачі кутового у німецьких воріт. Але «ледь» у футболі не рахується. Деякі датчани ще до закінчення зустрічі залишили свої місця, натомість в секторі німців відбувалося щось неймовірне. Просто неможливо передбачити, а що буде, коли вони виграють ЄВРО-2012, якщо вони вже так вболівають на груповій стадії турніру. Стюарди в німецькому секторі, мабуть, подумки рахували секунди до завершення поєдинку, щоб вийти з цього «жерла вулкану» живими та неушкодженими. Міліція стояла за межами сектора. В принципі, ніякої необхідності їм втручатися не було, але про всяк випадок потрібно було перестрахуватися.

А тим часом після трьох компенсованих хвилин до основного часу другого тайму головний рефері поєдинку іспанець Карбальо його завершив, і стадіон вкотре за вечір здригнувся від багатотисячного «Дойчланд! Дойчланд!» Поза всякими сумнівами заслужена перемога німецької команди. На груповій стадії зупинити цю збірну не вдалося нікому. Тепер настає черга ігор на виліт, і тут головне німцям не впасти в ейфорію, як на цьому чемпіонаті зробили деякі збірні, а просто продовжувати грати в свій футбол, який здатен довести їх до фіналу, а то й, взагалі, замахнутися на перемогу в турнірі.

Після зустрічі нашому кореспонденту вдалося в багатотисячній німецькій вболівальницькій юрбі знайти таки того диригента з барабаном, який відпрацював «від і до». На ньому не було жодного сухого місця, піт стікав сімома потоками, руки ледь держали барабанні палички, але при цьому людина виглядала щасливою та повністю задоволеною результатами своєї роботи. За мить він попав в міцне коло українців, яким дуже кортіло сфотографуватися на згадку з цим суперфаном німецької збірної! І він нікому не відмовив у фото, хоча думками, мабуть, вже був десь далеко-далеко від стадіону в якомусь пабі.

Матч закінчився, але багато глядачів не поспішали покидати стадіон. Важко було звикнутися з тим, що ЄВРО-2012, якого тут всі так чекали, завершило у Львові свою футбольну програму. Розслабилися, нарешті, вже і стюарди, які дістали з курточок свої фотоапарати і робили і собі пам‘ятні фото на стадіоні. Розслабилися німецькі вболівальники, які віддали і свої всі сили під час матчу і втомилися не менше футболістів. Тепер вони могли собі дозволити вже сісти на свої місця, і не співати, а просто дивитися навкруги та посміхатися. Розслабилися і датські фани, які вже встигли «переварити» поразку своєї збірної і щось жваво обговорювали зі своїми німецькими колегами.

Ось так Львів попрощався з футбольним ЄВРО-2012! Але Львів продовжує вболівати! І свято у місті, як ми вже писали на початку нашого репортажу, не закінчується!

ІНШІ СТАТТІ ДО ТЕМИ:
Завершення львівської футбольної феєрії. Перед матчем
Перший матч ЄВРО-2012 у Львові: враження рівненського журналіста [+Фото]
Англія — Україна: перемогти будь-якою ціною!
Рівняни на матчах Євро-2012 [+Фото]