Подорож до Харкова під час Євро-2012. Частина 4

Звісно, що продовжувати свою прогулянку харківськими вулицями можна до нескінченності, але час вже згадати, що в місті відбувається масштабна футбольна подія, то відвідати місце, яке має до неї безпосереднє відношення, а саме стадіон «Металіст».

Виходжу на станції метро «Спортивна», яка, щоправда, в дні футбольних матчів не працює, потяги слідують по ній без зупинок, та підіймаюся нагору.



І ось він красень-стадіон, який після реконструкції місцеві частіше називають «Павук-Арена» або просто «Павук».





Стадіон було побудовано ще в далекому 1925 році. Він єдиний з усіх чотирьох в українських містах, які приймають ЄВРО-2012, які не будували спеціально для турніру, а тільки провели реконструкцію, що завершилася в 2009 році.

Саме після капремонту споруда отримала своє нове прізвисько «Павук». Це все через архітектурну особливість стадіону, дах якого утримують 24 опори, які розташовані навколо чаші і нагадують щупальці членистоногих. Кажуть, що таке рішення проектантів стадіону, коли навіс не спирається на трибуни, – своєрідне ноу-хау, яке забезпечує стійкість споруди. Дах здатний витримати землетрус силою 8 балів. При цьому він повністю закриває всі трибуни і важить 3,5 тисячі тонн! Модернізація стадіону відбувалася в декілька етапів, при цьому на ньому не припиняли проводити футбольні поєдинки. Була добудована південна трибуна, заново відбудована східна, північну та західну суттєво реконструювали, обладнана сучасна прес-ложа для роботи журналістів.













Наразі «Металіст» - це надсучасний спортивний комплекс з основним та запасним футбольними полями, шістьма спортивними залами, медично-відновлювальним центром та готелем для спортсменів. На стадіоні за західною трибуною знаходиться зона гостинності: п‘ятиповерхова будівля, в якій мені вдалося побувати та побачити на власні очі і залу для прес-конференцій, і ресторан на 360 місць, і скай-бокси для VIP-гостей.

Єдина «ложка дьогтю» при відвідуванні стадіону – це аж надто прискіплива охорона, яка ніяк не хотіла пускати журналістів на територію комплексу. Вхід для представників преси зробили зі сторони протилежної станції метро. Ніяких додаткових написів про це біля стадіону знайти не вдалося. Довелося йти навмання з групою португальських телевізійників, які, навіть, зверталися за допомогою до своїх поліцейських, що несли чергування біля стадіону біля португальських вболівальників. Але ті у відповідь тільки стисли плечима і сказали, що вони тут тільки для забезпечення порядку серед португальців. А між тим, щоб дістатися входу до журналістів довелося пройти через двори декількох житлових будинків, побувати в декількох тупиках, після чого повертатися на вихідне положення і обирати новий напрямок руху. Через це багато хто з представників ЗМІ спізнився на передматчеву прес-конференцію португальського тренера Пауло Бенту, яку він проводив на стадіоні напередодні відкритого тренування своєї збірної та матчу Португалія-Нідерланди. Я замість прес-конференції вирішив оглянути медіа-центр ЄВРО-2012 в Харкові, який розташувався в приміщенні одного з автосалонів неподалік від стадіону.





Точніше буде написати так, що одразу після футбольного чемпіонату в приміщенні медіа-центру почне працювати автосалон, а перед турніром це був цех з виробництва штампованої перфорованої решітки для сільського господарства, будівництва та архітектури ВАТ «Завод ім. Фрунзе»». Медіа-центр розрахований на 499 журналістів, робочі місця для яких розташовані на двох поверхах. Далі все стандартно, як в інших українських містах, які приймають футбольні поєдинку європейського чемпіонату: кожне робоче місце підключене до Інтернету, крім того, у приміщенні є точка доступу до wi-fi. На другому поверсі буфет та різні побутові кімнати. Як на мене, то це – найменший медіа-центр з усіх чотирьох в Україні, які працюють під час ЄВРО-2012. Під час мого візиту він не був заповнений навіть на третину, хоча це і логічно, оскільки більшість журналістів була в цей час присутня саме на прес-конференції португальського тренера на стадіоні.

Ліміт часу змушував мене завершувати свої відвідини стадіону та вирушити на залізничний вокзал, але, все ж таки, я не відмовив собі в задоволення побачити початок відкритого тренування збірної Португалії. Майже усі фотографи, які зібралися на стадіоні, чатували на вихід на газон з роздягальні головної «зірки» португальської збірної Кріштіано Роналду, а тому вихід легендарного Ейсебіо на багатьох з них не справив абсолютно ніякого враження. Ветеран не кваплячись пройшовся до лави запасних, сів та почав уважно вивчати газон харківського стадіону. На цьому ЄВРО Ейсебіо запланував відвідати усі матчі за участю збірної своєї країни. Через деякий час один за одним на поле почали вибігати гравці збірної Португалії, які тепло віталися з Ейсебіо, а центральний захисник Пепе навіть присів біля метра на лаві і про щось з ним розмовляв на протязі п‘яти хвилин. Останнім з роздягальні з‘явився, звісно, Роналду, після якого на поле вийшов тренерський штаб збірної, і тренування розпочалося.

Звісно, що після знайомства з містом дуже кортіло залишитися в ньому ще, як мінімум, на тиждень, але потрібно було відганяти від себе усі сентименти. На мене вже на наступний день очікував Львів та футбольне протистояння датською та німецької збірної.

Перед відправленням потягу я ще встиг сфотографуватися на дуже привабливій і гарній Привокзальній площі, потриматися за чайник отця Федора на пероні на легку дорогу.



І ось сідаю в «Хюндай» і через чотири з половиною години знову опиняюся в столиці. Подорож до Харкова під час ЄВРО-2012 добігла кінця. Шалений день, сповнений неймовірних вражень та нових відчуттів, скінчився, але футбольна феєрія в Україні продовжується, а це означає, що попереду - нові враження та відкриття.