Три роки тому не стало Василя Червонія

Василь Червоній і в ранзі народного депутата України, і на посаді голови Рівненської обласної державної адміністрації, і багаторічно очолюючи Рівненську обласну організацію УНП, на перше місце своєї діяльності ставив українську справу.

Він залишив після себе не лише добру пам’ять людей, а й тисячі відновлених могил воїнів УПА, сотні виданих книжок, десятки збудованих православних храмів. Полум’яні виступи Василя Червонія на чисельних мітингах запалювали серця людей, вселяли віру, кликали до боротьби.

Він був незламним і відданим борцем за Україну. Йому завжди боліла доля кожного українця.

18 листопада 2009 року Президент України своїм Указом №939/2009 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Свободи» нагородив Василя Червонія Орденом Свободи (посмертно) — державною нагородою України, встановленою для відзначення громадян за видатні та особливі заслуги в утвердженні суверенітету та незалежності України, консолідації українського суспільства, розвитку демократії, соціально-економічних та політичних реформ, відстоюванні конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Довідково:
Василь Червоній (24 серпня 1958 – 4 липня 2009) – український політик, народний депутат України чотирьох скликань, член Вищої церковної ради УПЦ КП, староста Свято-Покровського кафедрального собору м. Рівне, багаторічний голова Рівненської обласної організації Української Народної Партії. Нагороджений орденами Христа Спасителя та Рівноапостольського св. Князя Володимира І ступеня.

У 1988 р. створив перший на Рівненщині осередок Товариства української мови «Просвіта», а у 1989 р. – перший осередок Народного Руху України.

Про це OGO.ua повідомили з прес-служби Рівненської обласної організації Української Народної Партії.