Ужгород - місто на перехресті культур [+Фото]

Місто чисте, а ще надзвичайно зелене. Це доволі незвичне для сучасного урбанізму явище вже бачиш навіть з вікна маршрутки, їдучи із залізничного вокзалу. В Ужгороді ти, ніби й не покидаєш кордонів України, але вже крокуєш європейськими вузькими вуличками, встеленими бруківкою. Уздовж них розкидані кав’ярні, з яких долинають аромати віденської кави, а поряд – кнайпи та арт-кафе на будь-який смак. Чимало туристів і жителів міста можна побачити на прогулянці затишними алеями уздовж набережної річки Уж, у парках з екзотичними деревами. До слова, саме в найменшому обласному центрі України знаходиться найбільша липова алея у Європі.

Неодноразово доводилося чути, що Ужгород – місто контрастів. Справді, йдучи міською вуличкою, можна одразу побачити історичну замкову споруду на пагорбі, внизу – будинок радянського штибу, а зовсім неподалік – сучасний архітектурний ансамбль. Але я вбачаю у цьому не контрасти, а різноманіття, яке проявляється тут у всьому. Понад 70 національностей, за словами керівника Європейського медіа-центру Ужгорода Миколи Кошути, гармонійно співмешкають у закарпатському місті. Люди живуть єдиною родиною, а об’єднує всі етноси та національності спільна мета – поступ рідного міста. Українці, угорці, росіяни, євреї, словаки, русини і створюють у місті ту особливу атмосферу, яка вирізняє його з-поміж інших, робить життя ужгородців комфортним, а місто привітним для відвідувачів. Можливо, тому тут ніколи й не відволікаються на безглузді міжнаціональні конфлікти, не постає мовне питання. Всі відчувають себе неповторною частинкою розмаїтої культурної мозаїки міста.







Свою самобутність різні народності в Ужгороді зберігають завдяки інтеграції в різноманітні культурні об’єднання. Вже довгий час у місті функціонує Центр культур національних меншин Закарпаття. Тут різні етнічні осередки продовжують свою культурну ідентичність вже у сучасних традиціях. Зокрема, це – російські, ромські, словацькі, угорські, єврейські національно-культурні товариства, товариство вірменської культури, культурно-просвітнє товариство греків, товариство польської культури, русинські культурно-просвітні товариства, товариство білорусів «Сябри».



Дружити із сусідами та любитися із друзями – неписане правило життя в Ужгороді, яке діє уже не одне століття. Ще одним яскравим прикладом місця, де «по-сусідськи» розташувалися різнокультурні елементи, є Закарпатський музей народної архітектури та побуту. Тут через тин знаходяться мазанки з Лемківщини, дерев’яні будиночки під стріхою з Бойківщини та угорських селищ. Колоритна екскурсовод-лемкиня із захопленням розповідає туристам про історію типового закарпатського сільського будиночка ХIX століття. Бідкається пані лише, що стріха 200-сотрічної хати протікає і стіни побілити треба, але коштів у державному бюджеті на культуру не стає.



...Подорож містом триває. В історичній частині Ужгорода вражають пам’ятки архітектури, де на багатьох будівлях зображені символи Закарпаття – виноградне гроно та ведмідь. Йдучи далі, філологічний слух сприймає незнайомі досі слова. Окрім звичної української та російської, тут чутно угорську й словацьку мови та ще різні говірки. Проте, запитавши у носіїв незрозумілої мені мови, як пройти на потрібну вулицю, люб’язно відповідають українською. Варто зазначити, що люди в Ужгороді дуже привітні і готові допомогти, а це також справляє неабияке позитивне враження від міста.



Особисто для мене, Ужгород – це маленька модель України майбутнього. По обох берегах річки Уж живуть неоднакові етноси та національності, які належать до різних конфесій, але вони творять своє життя в гармонії за принципом «єдність у різноманітті». Ужгородці – це люди, що сприймають чуже не як дивне, а як щось інакше, що слугуватиме джерелом збагачення їхніх громіздких мультикультурних пластів, напрацьованих впродовж віків різними генераціями. «Місто над річкою» унікальне не лише своїм географічним сусідством з європейськими державами, але й усвідомленням своєї дислокації на пограниччі культур. У місті промовисте все, що довкола, відчувається подих історії і невпинний рух у майбутнє.



Мандри кореспондента OGO.ua: старовинні Чернівці та "Петрівський ярмарок"

Рівнянам подарують фотомандрівку 50 країнами світу