08.10.2012, 14:19

Дім міського голови Рівного добудовують? [+Фото]

Цей будинок 1895 року побудови займав чудернацький міський голова Лебедевський, котрий управляв нашим містом у другому десятиріччі ХХ століття.
«Я знову і знову відкладаю поїздку до Рівного. Не хочу, щоб картини, які залишились в пам’яті від маминих розповідей, були витіснені», – пише у своїй повісті відомий романіст, номінант на Нобелівську премію 2009 року Амос Оз. Але його дружина нещодавно таки відвідала Рівне і бачила в якому стані дім, в котрому жила мама видатного романіста.

Цей будинок 1895 року побудови займав чудернацький міський голова Лебедевський, котрий управляв нашим містом у другому десятиріччі ХХ століття.

БІЛЬШЕ ФОТО





Ось як описує Амос Оз будинок на вулиці Дубенській, де й відбувалися всі основні події життя родини його матері: «Чудернацький міський голова Лебедевський, який управляв Рівним у другому десятиріччі ХХ століття, займав великий будинок по вулиці Дубенській, 14, до якого належало близько півгектара землі – там були парк, город, фруктовий садок…Будинок був просторим, але одноповерховим. А під ним простягнувся підвал, який був і майстернею, і коморою для харчів, і складом, і винним погребом, де тіснились бочки з вином… Коли з вулиці повертали додому, описує мені детально і точно тьотя Соня, треба було спочатку перетнути садок, де ростуть доглянуті корчі жасмину, а ще росли там маргаритки і корчі троянд, з пелюсток яких у нас робили конфітюр – ароматне варення, таке солодке, що ти був готовий проковтнути ложку. Троянди квітнули на двох круглих клумбах, обнесених невеличкими цеглинами, вкопаними під кутом. Цеглини були побілені вапном і були схожі на караван білих лебедів, які притискались один до одного… За корчами в нас була зелена лавка, біля цієї лавки повертали наліво, до головного входу, 4 чи 5 східців вели до великих вирізьблених коричневих дверей, прикрашених орнаментом – спадок вишуканого смаку міського голови Лебедевського. Головний вхід вів до вітальні, де стояли важкі меблі з махагонового дерева… Бічна доріжка вела до шести східців, по яких ти піднімався на невеличку відкриту веранду, там стояла лавочка, яку в нас називали “лавочка кохання”. На веранду виходили двері, які називались “чорний хід”. Якщо ти не входив у дім ні через парадні двері, ні через чорний хід, то міг пройти далі по доріжці, яка оточувала будинок, і потрапити в садок. А сад був величезний. Посеред саду – алея фруктових дерев. З однієї сторони алеї – багато сливок різних сортів, два дерева вишні. Їх плоди використовували для настоянки, яку у нас називали “вишняк”, і для пиріжків. Росли там яблуні сортів ранета і паперовка, а також грушки сорту фонтовський – їх плоди були великими і соковитими. По інший бік алеї також зріли фрукти: соковиті персики, яблука, яким “не було подібних”, маленькі зелені грушки. А між фруктовими деревами росла малина, суниці, агрус… Був у нас ще особливий сорт яблук – зимові: такі зимові тверді яблука, які заносили на горище, накривали їх соломою, і вони потихеньку дозрівали там, доходячи до кондиції лише зимою… Ось так у нас було всю зиму, чудові фрукти, в той час коли у інших була лише картопля, і то не завжди… Теперішня адреса цього будинку – Дубенська, 31. Моя дружина Нілів Оз нещодавно побувала у Рівному і бачила цей дім».

Нині ж нічого цього не лишилося...





Сьогодні до колишнього будинку міського голови Лебедевського, що на вул.Дубенській, №31 щось добудовують. Поки що 2-поверхова добудова "пасує" до існуючого будинку 19-го сторіччя, в "цегельному "стилі, як сідло до корови…

БІЛЬШЕ ФОТО




Якщо відомий письменник сучасності, який описав наше місто (і цей будинок зокрема), таки наважиться приїхати в Рівне , то - поза сумнівом - розчарується. Має бути соромно за те, що ми не зберігаємо навіть ту забудову міста, котру описує сучасна світова література!

P.S.
Рубрика "Репортер OGO.ua" не містить матеріалів журналістів "ОГО".
Завдання цієї рубрики - дати можливість кожному небайдужому рівнянину виступити в ролі репортера, поділившись власними спостереженнями за подіями, що відбуваються навколо.