Аудіокниги в асортименті

Характерна риса, яка відрізняє Сашка від інших, - його довгі, кавові пасма, зібрані в хвостик і позолочений кульчик, який теліпається у лівому вусі. Такі прикольні на вигляд коси і сережка зі стрілами купідона здається дадуть фору будь-якій сучасній маркізі. Ще зверніть увагу - до чорноти загорілий морським бризом, артистичний, кремезний з себе, голубоокий франт, вільний як вітер у полі. Так що дівчата з розгону налітай!

Друзі називають його «Аудіокниги в асортименті». Це прізвисько закріпилося за ним і стало його псевдонімом. Еге! За фахом він же юзер, вже «зуби з’їв» на Інтернет-сайтах. При постійному перебуванні у соціальній мережі перелапатив неміряно літератури, аж схуд бідолага на чотири кілограми. Його аудіо-колекція зарекомендувала себе як конспіративна квартира. Хто знає, може через вектор часу він відкриє власну студію звукозапису і буде класним аудіомонтажером, звукорежисером, аранжувальником в єдиному обличчі.

Непереборне бажання відчути себе Робінзоном Крузо «за сімома морями» в обіймах П’ятниці з’єднати з бажанням писати афоризми інколи римовані, теж живуть у його живій фантазії. Зайнятість мало-помалу робить його, ні, не мільйонером, своїм серед чужих, але майже жодна зустріч не обходиться без мандрівок…

В один вечір, коли серп молодого місяця і в білих сорочках зорі повиходили із своїх хат, подзвонила якась персона нон-грата висловити своє хотіння з приводу придбання деяких книжок. Вона так прониклась ренесансним духом, що мабуть Мікеланджело Буонаротті і Рафаель Санті почули все від альфи до омеги… На другому кінці дроту Олександр починав носом рибу вудити і вже був заснув під низький баритон контрагента. Та коли метаморфози художнього мислення виправдали його очікування і навіть встановили рекорд, щодо попередніх замовлень, він знову заляскав віями.

- У мене є від однієї тисячі до півтора, двох радіоспектаклів довершеної якості - я сам симпатизую першопроходцям. І гадаю, дещо знайдеться за часів античної культури. А взагалі-то баба-яга проти - іронізую, вибачте, - пробубонів він.

Ну, а далі в мозок розпочали лізти ціла купа міркувань: “Не спиться ж людям! Щось цей Всезнайко дуже підозрілий, звідкись дзвонить інкогніто і все хоче поперед батька у пекло”.
В таких бадьорих роздумах думки беззупинно наштовхувалися одна на одну, поки Сашко не впав у сплячку, все ж таки четверта година ранку панове.

Сонцезахисні окуляри він одяг, з’явившись на місце очної ставки з клієнтом. Бронзові штанці звисаючи з сідниць клапоухими крильцями і такі ж бронзові напівчобітки з задертими догори носами сиділи на ньому театрально-весело. До того всього у жмені він ніс журнал «Вогник». Така собі вигадка являла собою ще одну потаємну «фішку» дня.

Сашко десь два кілометри пішкодралом намотав по тій прегарній набережній, де зазвичай здійснювалися великі справи купівлі-продажу. Серце стукало в такт крокам, збуджуючи центри нервової системи. Що правда, то правда: за безстрашною зовнішністю ховалася чуйна, задушевна натура. Коли нерви геть розшарпалися, його очі нагадували двох переполошених звірят, які бігали вліво, вправо, назад і вперед. Ще трохи і вибухне голова від думок, висловів та букв: ш-ш-ш. Хоч бери метушню текілою запивай, алі валеріаною заїдай.

- Який ризик це аудіопіратство! Постійно треба бути на чеку плюс тримати пальці на пульсі, а з іншого боку робота дуже зручна, не запорошена. Утім то й річ вона для мене бажана «жінка» і навіщо задаватися питанням чому усілякі приключки, мов водограї несуть кров до мого сердця. Я займаюсь цим, займався, буду займатися і крапка, хто б що не казав.

Сашку пощастило: цікавим виявився той замовець з совиним біоритмом і зовсім не з органів перевіряючих. Тепер «Аудіокниги в асортименті» з посмішкою розпрямив спину і згадав про наступне побачення з музою, тобто з голубливою юначкою, яка з хвилини на хвилину примчить сюди. А ось і вона легка сизокрилка… Одне зі слабких місць Сашка - слабкість до чарівничих дівчат. А якщо в тих милих голівках вміщається неординарність розуму, то тримайте мене.

Вони дивилися гаряче аж-аж-аж п’янко зіниця в зіницю і … В його вухах відлунням струмувало дівоче сопрано.

- Якби ж Сергій Єсенін народився сьогодні… Або ж реальні й нереальні фантазії Пікассо направити на себе. Або ж філософію Толстого вкласти у поняття: добро і зло, життя і смерть, любов і ненависть, щоб пізнати самого себе і все це віднайти в одній людині. Тим скоріше я б визначилася із вибором літератури. А так боязно і приємно виходити заміж, - ніби перевела розмову у жарт малогабаритна, незнайома і приваблива особа жіночої статі.

Приймальник замовлення окинув оком довкола неї і, як властиво чоловіку, широко усміхнувся:

- Можу дати усну рецензію, наприклад, пан Солженіцин чіпляє за живе своєю прямотою, чіткістю реального факту, і до речі, якби Есенін ожив, він би став першим хуліганом на селі.

Сашко довго дивився у слід своєму симпатичному замовнику в руці стискаючи телефоний номер і весняні амури на крилах неслися в його холостякове логовище, тихенько співаючи про життя, таке прекрасне і непередбачуване.