Рівняни півроку живуть у напіврозваленому гуртожитку без газу [+Фото]

Колишній гуртожиток Льонокомбінату лоскоче нерви мешканцям не перший рік. Колись успішне підприємство за часів української незалежності почало розвалюватися, і до гуртожитку разом з мешканцями більше нікому діла не було. Пізніше, на початку нового тисячоліття, підприємство мало не продали разом з гуртожитком і мешканцями. Зрештою за безгосподарністю будівля потихеньку руйнувалась. Тріщини у споруді з 80-х років. Ще у 90-х власник гуртожитку Льонокомбінат замовляв проектну документацію для проведення ремонтних робіт. Втім, робити їх було уже нікому.



— Все почалося з того, що з водопровідних колодязів все почало випливати, заливати будинок, — розповів мешканець будинку Олександр Повар. — У душові і туалети все лилося, заливало підвал. Навіть штукатурка на стінах почала руйнуватися від вологи. А ще ліфт у нас не працює вже років десять. На останніх поверхах живуть сім’ї з дітьми. Їм важко щодня підніматися. Ми вже подали заяву на те, щоб засувки у підвалі відремонтували. Нам сказали стати в чергу. А це ж все що завгодно може статися. Прорве каналізацію, вода потече, і ми вже не зможемо її зупинити.



— У нас навіть двері та вікна ще з часів побудови будинку у 1978 ріці не замінювали. Вони розламуються по частинах, — додає мешканка Лариса Гаврилюк. — Живемо, як не знаю хто. Бомжатня. Вже відправляли запити у ЖЕК, а вони нам кажуть, що двері хороші. На останньому поверсі стіни та стеля "цвітуть", протікає все. У туалеті з парасолею треба сидіти.



Критична ситуація у будинку трапилась у червні 2012 року. Тоді вода з каналізації почала підмивати несучі стіни будинку. І тріщини з’явились серйозні. Комунальники тоді заметушились опломбували тріщини та почали розробляти плани ремонту. А тим часом перекрили у будинок постачання газу, щоб попередити аварію та вибух. З того часу минуло майже півроку. Роботи ремонтні незначні провели та запевнили, що небезпеки немає. Однак газ ніхто такі не включив. Яким чином гуртожитківцям готувати їжу — ніхто й не подумав.

— На кожній кухні стоїть електроплита, а хтось навіть приносить газові балони. Балон невеличкий в середньому коштує 60 гривень, — зауважив Олександр Повар.



Зрештою рівняни не витримали нелюдських умов та почали бунтувати. У лютому 2013 року зібрали збори мешканців. Щоправда, комунальники туди так і не з’явились. Переживаннями людей перейнялись лише депутати.

— Ми говоримо про наслідки. Вода тече в підвалі, те не зроблено, те. А нам потрібно вирішити проблему в комплексі. На що дивляться чиновники? На будинок, і на те, хто в ньому живе. Прості люди, чи які мають великих статків, — наголосив перший заступник голови громадської ради при УМВС України у Рівненській області Олександр Зайчук. — Ми створимо ініціативну групу і доб’ємось того, щоб ваш будинок був відремонтований.



— На сьогодні рішенням депутатів Рівненської міської ради на ваш будинок виділено 990 000 гривень. За це мали зробити проектно-кошторисну документацію, — звернулась до мешканців депутат Рівнеради Марія Конощук. — Говорила з міським головою — вона вже виготовлена. Зв’язок у нас з вами налаштований, проект є, гроші з бюджету виділені, підрядник є. Єдина проблема — завтра я буду знати суму, у понеділок-вівторок мають бути гроші. Але ви мусити побороти байдужість мешканців та самоорганізуватися.

— Є приклад гуртожитку на Фабрична, 20. Там дах протікав багато років. І поки ініціативна група не зібралася, не пішла з плакатами, не стала перед депутатами, поки не сказала, що ми там жити нормально не можемо, бо тече дах… Тільки з наполегливості вони досягли своєї цілі. Минулого року було зроблено два дахи, їх відремонтували. Про вашу проблему, яка почалася ще з червня місяця, всі знають. І в бюджет міста закладені гроші на ремонт вашого будинку, — підсумувала депутат Рівнеради Лариса Зелінська.