У Рівне приїхала чудодійна ікона

Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці "Холмська" перебуватиме по 10 березня 16.00 у храмі Св’ято-Софійської парафії УПЦ КП по вул.Ювілейній, 1, в м.Рівне.

В ці дні служитимуться Літургії, водосвятні, прохальні молебні, акафісти з молитвами за всі благі прохання.

Холмська чудотворна ікона Божої Матері — одна з найшанованіших і найвідоміших у християнському світі. Перед нею стояли навколішки князі й королі, і навіть папи римські.



Історія ікони сягає в таку глибоку давнину. За переказами, ікона є однією з трьох написаних Святим Євангелістом Лукою. Вважається, що до Києва її привіз разом з іншими іконами і церковним начинням рівноапостольний князь Володимир, прийнявши хрещення, за іншими – ікона була у шлюбному посагу царівни Анни, нареченої князя, а вже він поставив образ у побудованому ним у 1001-му році Богородичному Соборі в Холмі.

Ікона правила холмщанам за зразок мужності й високої сили духу. Завдяки її заступництву місто було врятоване від нашестя орд Батия в 1240 році. Захисники міста ревно молилися перед образом, а дві княжни дали обітницю на знак подяки за визволення прийняти чернецтво і відновити храм, в якому він зберігався. Легенда розповідає, що ікону винесли на укріплення. І татари дуже розгубилися: їм здалося, що воно піднялося до небес. І завойовники в паніці кинулися втікати.

Вдруге вони напали на місто у 1256 році. І тоді також не змогли його захопити. Проте 1261 року татари під проводом Бурундая вдерлися до Холма. Вони зруйнували православний собор, а ікону залишили серед руїн, знявши з неї дорогоцінні ризи. Згідно з історичними оповідями, кривдників покарав Господь: вони осліпли, а голови воїнам повивертало обличчям до спини. Власне, це одні з перших свідчень про чудотворну силу ікони. Лише через сто років жителі міста вийняли її з-під завалів і внесли до відбудованого храму.

Слава про Холмську чудотворну ікону Божої Матері розійшлася у ті часи далеко за межі Холмщини. Щедрі дари свідчили про побожне пошанування святині, до якої на поклін сходилися та з’їжджалися прочани з різних країв. На цей час зафіксовано понад 700 чудодійних благодіянь, створених за посередництвом ікони Пресвятої Діви.

У 1765 році за клопотанням уніатських єпископів Папа Римський Климент ХІІ коронує ікону двома золотими коронами, виготовленими в Римі.

Протягом довгого часу ікона переходила від православних до уніатів, аж поки у 1875 році, 23 травня, російський царський уряд скасовує унію з Римом. Святиня на Холмській горі повернулась у лоно православ’я.

За Радянських часів ікону переховувала дочка священика Гавриїла – Надія Коробчук-Горлицька у швагра о. Дениса Ренді, священика з Івано-Франківщини. І аж у 1996 році перевезла образ до себе в Луцьк. Чотири роки (з 1996-го по 2000-й) у реставраційній майстерні в тодішньому приміщенні Музею волинської ікони, котре стіна в стіну сусідило з обласним управлінням Служби безпеки (це, власне, і було одне з його колишніх приміщень, згодом СБУ й повернуте), Луцький художник-реставратор Анатолій Квасюк рятував ікону Холмської Богородиці.

Вперше Холмську Богоматір для широкого загалу було виставлено в Музеї волинської ікони 19 вересня 2000 року, для учасників IV Всесвітнього конгресу холмщаків — він відбувався у Луцьку. Такою була воля Надії Гаврилівни Коробчук-Горлицької, яка хворіла й поспішала, щоб святому образу могли поклонитися побільше холмщаків. Бо серед них було немало тих, котрі його колись бачили, пам’ятали.

Відтоді ікона то поверталася у реставраційну майстерню, то знову виходила на людські очі в музейний зал. Її виставляють у дні найбільших релігійних свят, і обов’язково — на Пречисту. Нині з хресними ходами до ікони Холмської Богоматері у день її вшанування приходять представники різних конфесій. Тоді у залі, де її виставляють, дозволяють невеликі богослужіння. І це, мабуть, єдиний випадок в Україні, коли хресний хід іде до музею.