Надія Косміаді: "Мені приємно, що батька у Рівному пам’ятають"

Пані Надія на кілька днів завітала до Рівного й була дуже приємно вражена тим, як її зустріли, й тим, що її видатного батька тут не забули.

- Я дуже рада знову сюди потрапити, - говорить донька Георгія Косміаді Надія Косміаді, - І мені завжди дуже приємно сюди приїжджати. Я відчуваю, що тут мене не забули. І запровадження премії ім. Георгія Косміаді – дуже гарна нагода сюди приїхати. Видно, що те, що мій батько тоді розпочав після першої світової війни, не забуте. Він потрапив до Рівного, мав учнів, і Рівне не забуло про це. Це приємно і дуже важливо. Я бучу, що культура у місті розвивається.

Пані Надія пригадала, що батькові важко жилося у Німеччині.

- Там йому не дозволили бути архітектором і навчати дітей, адже він для них був ворогом, - говорить Надія Косміаді. - Адже він був "русскій", а вони воювали з Росією. Боялися, що він може якось не так вплинути на учнів.

Щодо архітектурної спадщини, яку залишив по собі у Рівному Георгій Косміаді, пані Надія зазначила, що вона, певно, не про всі будинки знає.



- Тільки один залишився, - говорить пані Надія. – Був будинок, в якому знаходився кінотеатр «Партизан», але його уже немає. Зберігся лише один, який батько споруджував для колишнього власника рівненського пивзаводу Пісюка. Його трохи перебудували, але він зберігся. Можливо є інші, але я про них не знаю. Дуже хотіла б дізнатися, адже якщо вони є, їх потрібно зберегти. Я чула, що є ще будинок на колишній вулиці Директорській (тепер – вул. 16 липня), але я не знала, що його батько проектував. Пам’ятаю лише, що ми часто туди в гості ходили.

Нині Надія Косміаді має квартиру у німецькому Гамбурзі, але сама проживає у Італії, у мальовничому місці неподалік кордону із Швейцарією.



- Я в Гамбурзі працюю і там знаходяться всі речі мого батька, - говорить Надія Косміаді. - Я сюди завжди звідти їду, щоб мати змогу щось взяти. А приватно я проживаю у Північній Італії поблизу швейцарського кордону. Я коли потрапила в Німеччину, то була вражена – все забудовано. Де ці поля, ліс, луки? Нічого не знайшла. А потім почала ходити в гори, стала альпіністкою. Я навіть на Ельбрусі була! Правда тепер я стала старенька, тому в гори ногами уже не ходжу, тільки очима.

Незважаючи на поважний вік Надія Косміаді не припиняє працювати.

- Я здійснюю переклади різних документів мого батька, - розповідає Надія Косміаді. - Тому що частина документів батька складені українською, російською та польською мовами. Тоді навіть російська мова 100 років тому була іншою, тому доводиться словниками користуватись. Ми зробили в Рівному видання про його життя й роботи. Але мої рідні, син та його діти, хотіли б це прочитати. Тому я перекладаю на німецьку мову. Мені не важко це робити, тому що коли я за це беруся, то ніби поринаю у ті часи, у спогади.



Натхнення для роботи пані Надії дають квіти, яких дуже багато біля її помешкання.

- У мене там є великий сад – 2,5 тисячі квадратних метрів, - говорить Надія Косміаді. – Я люблю квіти й кущі. Неподалік ще є велике озеро Лаго Маджоре, щоправда до нього не так просто добратися.

Пані Надія зауважує, що завжди рада приїжджати до Рівного, адже це – рідне місто.



Довідка:

Георгій Петрович Косміаді народився 24 березня 1886 року в м. Нальчик (на Кавказі) у родині, в якій переплелися грецькі та російські корені.
1901-1904рр. - Навчався у школі ім.св. Олександра при вчительському інституті в Тифлісі і архітектурній школі Баку.
1905-1914рр. - Жив у Москві, був учнем відомих живописців Сєрова і Хруслова. Зустрічався з багатьма митцями. Член об'єднання архітекторів Москви.
1914-1917рр. - Під час першої світової війни був офіцером та учасником об'єднання давньоруських міст Волині (відділ будівництва). Після 1917 року залишився в Рівному.
1916р. - За військову доблесть Георгій Космаді нагороджений орденом св. Станіслава ІІІ ступеня.
1917-1939рр. - Викладав образотворче мистецтво в українській, польській, російській, єврейській гімназіях та інших навчальних закладах м.Рівного. Організував мистецькі виставки своїх та учнівських робіт в Рівному, Луцьку, Варшаві та Кракові (Польща). Слава видатного педагога принесла йому міжнародне визнання.
1937р. - Брав участь у Всесвітній виставці дитячих робіт у Парижі, на якій представлено 67 малюнків його учнів.
1940р. - Після приєднання Волині до Радянського союзу (1939р.) Георгій Косміаді переїхав зі своєю дружиною та обома дітьми в Гамбург.
1940-1945рр. - Працював оформлювачем сцени в Державній опері та театрі "Тапія" (Гамбург), став організатором численних виставок своїх творів у галереях, мистецьких залах Німеччини.
1945-1967рр. - Косміаді вільний художник.
1967р. - Помер 22 травня у Гамбурзі.
1992-2006рр. - дочка професора, Надія Георгівна Косміаді, передала мистецьку спадщину свого батька народному музею історії Рівненської української гімназії та Рівненському обласному краєзнавчому музею.

Дізнатися більше про особистість Георгія Косміаді можна буде на зустрічі із його донькою Надією Косміаді, що відбудеться у п'ятницю, 29 березня, о 15.00 у приміщенні Рівненського обласного краєзнавчого музею.