Микола КУЧЕРУК: Закони повинні працювати, і працювати — для людей

— Миколо Герасимовичу, нашу розмову хочу почати з законотворчої діяльності депутатів від опозиції, зокрема, від всеукраїнського об’єднання "Батьківщина", яке Ви представляєте у парламенті. Як би Ви охарактеризували роботу в цьому напрямку?
— Перш за все хочу звернути увагу на такий факт: найбільше законопроектів за час роботи Верховної Ради цього скликання, до початку її блокування, внесли саме народні депутати від опозиції. Чому? У нас є чітка програма, є пропозиції виборців, є бачення реалізації передвиборчих платформ і є зобов’язання перед людьми, а це найголовніше. Ми прийшли до парламенту, щоб виконувати намічене. А провладні депутати тим часом пропонують закони, які лобіюють їхній бізнес, "узаконюють" різноманітні пільги для своїх підприємств. Не добробутом простих людей вони переймаються, а своїм власним. Для всіх нас вони вже наприймали законів — Податковий кодекс, який нищить малий і середній бізнес; пенсійна реформа, яка заганяє простого трудівника в могилу; медична реформа, яка знищує лікарні в "глибинці" І, звісно, мовний закон, який стріляє в саму душу нації — в нашу мову.

Ось вона, "законотворчість", за яку начебто так вболівають депутати від Партії регіонів. А на черзі у них — нові антинародні закони. Передусім це Трудовий кодекс, який фактично узаконить в Україні рабство.

— Ви не перебільшуєте?
— Анітрохи. Трудовий кодекс у тому вигляді, в якому його пропонує Партія регіонів, вигідний лише олігархам від влади — власникам шахт, металургійних заводів, лісів, мільйонів гектарів землі. Бо їм потрібно багато дешевої (а краще — взагалі безкоштовної) робочої сили. Саме на таких безправних найманців вони і прагнуть перетворити нас, українців. А щоб люди не мали змоги висловити власну думку, в них потрібно ще й відібрати право обирати собі місцеву владу. Навіщо вибори, якщо можна призначити її "згори"? Ось і відтягує Партія регіонів під будь-яким приводом проведення виборів мера Києва та Київської міської ради. Чому? Тому що чесно виграти вибори в столиці вона не зможе. Сьогодні вони "відпрацюють" сценарій знищення місцевого самоврядування у столиці — завтра таким "полігоном" для них може стати вся Україна.

— Мимоволі виникає питання: чи потрібна нам така "законотворчість" взагалі?
— Так ось, у тому то й справа, що можливо, це навіть на краще, що парламент фактично не працював — у влади не було можливості провести чергову порцію антинародних законів. Тому наша позиція принципова: або влада живе за законом і прислухається до волі народу — або дострокові вибори.

Микола КУЧЕРУК: Справедлива держава, чесна влада, гідне життя!

— Але ж є і інша сторона медалі: окрім ганебного мовного закону, є й соціально-економічні закони, які не несуть у собі нічого поганого…
— Не заперечую, є. Партія регіонів, щоб маніпулювати довірою людей, наприймала напередодні виборів низку начебто корисних законів. Але на практиці це виявилось звичайним окозамилюванням. Візьмемо для прикладу Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України" у частині встановлення мінімальних закупівельних цін на молоко. Начебто добру справу хотіла зробити влада — встановити мінімальну закупівельну ціну на рівні 2 грн 20 коп. за літр молока. А на практиці Президент накладає вето на цей закон. Мовляв, нехай буде вільна ціна, у нас же ринкова економіка... А що це за "вільна ціна" — добре знають усі селяни. Тому я з трибуни Верховної Ради закликав ПР приєднатись до голосування та подолати вето на цей Закон, на жаль, представники більшості жодного голосу не дали. Дожилися до того, що молоко в нас коштує дешевше за воду. Заробляють на молоці лише перекупники, посередники — а ніяк не сільські жителі, які тримають і доглядають худобу, прагнучи заробити бодай якусь копійку до небагатого сімейного бюджету.

— Що ж робити нині?
— Під час розгляду президентського вето у парламенті я висловив принципову позицію, яку завжди озвучую на зустрічах з виборцями: це вето необхідно подолати. Держава повинна встановити гарантовану мінімальну закупівельну ціну на молоко, нижче за яку ніхто не повинен купувати його в селян. І влада, яка хизується своєю "послідовністю", повинна проявити цю послідовність не на словах, а на ділі. А не так, що коли перед виборами треба було задобрити "електорат" — ось вам обіцянка справедливої ціни, а коли вибори пройшли — обіцянки лишились, а справедливої закупівельної ціни так і не має. Так бути не повинно, і так не буде. Для того ми, депутати від "Батьківщини" та інших опозиційних сил, будемо захищати права та законні інтереси людей.



— Отож, як бачимо, немає економіки без політики. У цьому зв’язку не можу не запитати вас про блокування парламенту. Чого добивається цим опозиція?
— Мета блокування — одна: примусити депутатів влади виконувати закони України. Адже ми всі бачимо, до якого занепаду економіки і розгулу корупції довело нехтування законами. Ми ніколи не будемо цивілізованою державою, якщо не поважатимемо закон і не житимемо за ним усі — від рядового громадянина до Президента. А обов’язок депутата — не лише писати справедливі закони для всієї держави, а й першим показувати приклад їх дотримання. Чи це стосується персонального голосування у парламенті, чи дотримання державного статусу української мови. Адже якщо закон вимагає від державного чиновника володіти і спілкуватись у офіційних виступах державною мовою — цей закон повинен виконуватись. Якщо Верховна Рада України — це найвищий законодавчий орган держави, то законотворець повинен елементарно поважати мову народу, який дав назву нашій державі, не кажучи вже про володіння державною мовою і користування нею у своїй діяльності.

— Але в реальності ми чуємо зовсім інше…
— На превеликий жаль, це саме так. Коли національно свідомі депутати виступають українською мовою їх називають... фашистами! Виникає запитання: то що, бути українцем у своїй державі, боронити державну мову — це фашизм? Тоді на яку державу насправді працюють регіонали разом з комуністами? І невже ми, українці, на своїй землі, у своїй державі, повинні мовчати, спостерігаючи за тим, як крок за кроком антиукраїнські сили зневажають нашу мову, переписують нашу історію, заповнюють інформаційний простір низькопробним російськомовним продуктом — все для того, аби перетворити Україну на якусь Малоросію, позбавити нас національної свідомості, гордості, гідності?!..

Є принципові питання, у яких відступати не можна. Відступимо сьогодні — завтра можемо втратити саму державу. Ті, хто проти України, проти її народу — вони розуміють лише силу. Наша сила — у тому, що ми спираємось на закони України і на підтримку більшості громадян.

А для того, щоб вашу думку краще чула влада, ви повинні мати своїх представників у радах усіх рівнів — від сільської до Верховної. "Серце нашої держави — це місцеві громади", — наголошувала на зустрічі з рівнянами лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко. Тому кожна місцева громада повинна мати своїх представників у радах відповідних рівнів. Повноцінно сформовані, чесно обрані місцеві ради — це надійний контролер і чесний опонент для виконавчої влади, яку узурпувала Партія регіонів. Отже, у тих радах, склад яких укомплектований не повністю, місця депутатів, що вибули, повинні зайняти інші — ті, кому довіряє громада, хто відстоює ідеологію, яка близька переважній більшості мешканців того чи іншого регіону.

— Як у цьому зв’язку ви оцінюєте майбутні проміжні вибори до Рівненської обласної ради, які відбудуться 21 квітня?
— З одного боку, завдання влади — провести ці довибори чесно, давши можливість вільно обирати і бути обраним, здійснювати агітацію і відстоювати свої переконання. Тут повинні сказати вагоме слово громадські організації, усі небайдужі до того, щоб виборча кампанія пройшла в рамках закону, а волевиявлення було справді вільним. А завдання для виборця — прийти на ці вибори і проголосувати за такого кандидата в депутати обласної ради, який відстоюватиме погляди, що близькі більшій частині відповідної громади. Щоб не вийшло так, як з владою виконавчою, коли складається враження, що влада у нас перебуває в опозиції до... власного народу.

Наведу простий приклад: за перші 100 днів роботи у Верховній Раді я не отримав жодного звернення від обласних органів виконавчої влади, хоча проблем в області вистачає. Влада, на жаль, не іде на соціальний діалог спільно вирішувати проблеми нашого краю. Міські голови Костополя, Сарн, Сарненська районна рада, голови сільських рад — звертались, порушували переді мною як народним депутатом проблеми відповідних територіальних громад. А обласна адміністрація — ні. А потім Партія регіонів звинувачує опозицію в тому, що ми, мовляв, неконструктивна політична сила і не переймаємось соціально-економічними проблемами. Звинувачувати — легко, але краще було б у цей час спільно працювати над вирішенням тих самих проблем, використовуючи ті можливості, які дає для цього статус народного депутата.

Саме для того, щоб місцеві громади мали якнайбільше можливостей ефективно відстоювати свої інтереси з допомогою народних обранців, на довиборах до Рівненської обласної ради опозиційні політичні сили працюватимуть злагоджено. Вони висунули та підтримують єдиних узгоджених кандидатів. Приміром, у Костопільському районі, з якого я прийшов до парламенту, це кандидат від "Батьківщини" Андрій Лендел. "Не займатись нищенням один одного, а гуртуватись задля досягнення спільної мети", — цей наказ лідера "Батьківщини" Юлії Тимошенко є і залишатиметься для нас дороговказом у нашій політичній діяльності. А мета у всіх нас — одна, і вона чітко сформульована у програмі "Батьківщини" — "Справедлива держава, чесна влада, гідне життя".