По той бік об’єктива: секрети фотографій розкриває молодий рівненський фотограф Євгенія Красовська

- Розкажи трошки про себе: рідне місто, де вчилась, чим захоплюєшся в цілому.
- Народилася в Рівному, закінчила економічний факультет Інституту слов’янознавства. Але за спеціальністю так і не працювала - ще на третьому курсі почала цікавитися фотографією та знайшла роботу у невеличкій фотостудії. З тих пір сумнівів на рахунок свого майбутнього заняття вже не виникало, і це точно була не економіка. Фото стало основним захопленням і справою.

- А з чого почалося твоє захоплення фотографією?
- Захоплення фотографією, мабуть, почалося з перегляду великої кількості чужих робіт, після чого виникло бажання навчитися робити щось своє на не гіршому рівні.

- Щоб досягнути мети, ти вчилась у фотошколі?
- Можна сказати, що ні - встигла відвідати два останніх заняття першої фотошколи Олександра Купчинського. Але після того деякий час була членом фотоклубу White Rabbit, де познайомилась з багатьма колегами, з котрими ми досі спілкуємось і обмінюємося досвідом.

Більше робіт - у МЕДІАГАЛЕРЕЇ



- До речі, як еволюціонувала твоя фототехніка? З якого фотоапарату починалось і що є зараз?
- Першою камерою, на яку я довго заробляла на канікулах та замість відвідування вузу, був Canon 400D. Через кілька років він був замінений на 60D, і ще через рік - на 5D Mark II, котрим користуюся і досі.



- Як виглядає, на твою думку, мінімальний набір техніки фотографа?
- В першу чергу - прямі руки, власне бачення картинки перед очима та мінімальне почуття смаку. Мені траплялися як люди, що знімають шедеври в інстаграмі, так і абсолютні бездарі з повним багажником найдорожчої фототехніки.

Група Красовської у ВК - http://vk.com/club51734728

- А твій стаж фотографа зараз скільки років?
- Почала вивчати теорію по літературі, а згодом після цього придбала першу камеру у 2008-му році, отже на даний момент пішов п’ятий рік.

Більше робіт - у МЕДІАГАЛЕРЕЇ



- На рахунок виставок: де побували твої роботи?
- Всі точно не пригадаю - як персональні, так і колективні виставки в галереї Купчинського, в Щілині - це щодо Рівненських виставкових площ. Була спільна виставка з проектом Lunatique у Дубно з допомогою Світлани Райчук, з фотоклубом White Rabbit ми кілька років виставлялися у Києві в рамках фестивалю фотоклубів України, окремі мої роботи на чорнобильську тематику подорожували до Москви та Мінську.

- А як з конкурсами?
- Є декілька нагород, але це було так давно, що я вже і не згадаю їх назв. Давно перестала брати участь в фотоконкурсах, тому що для себе вважаю їх втратою часу.

Група Красовської у ВК - http://vk.com/club51734728

- Яким жанрам фото віддаєш перевагу?
- На даний час, враховуючи специфіку моєї праці - це в основному весільна зйомка, жіночий портрет та репортажна фотографія. Не цікавлюся пейзажним фото, практично ніколи не знімаю чоловічі портрети - "не бачу" чоловіка в кадрі, це не моє.



- Кого ти вважаєш "гуру" фотографії?
- Каюся - я практично не слідкую за західною фотографією, в основному мене цікавлять російські та українські автори. Мої улюблені майстри у весільній фотографії - Юлія Франтова, Олексій Кіняпін, Емін Кулієв, Денис Ільїн та інші. У всіх них присутнє захоплююче відчуття миті, яку вони ловлять в кадрі - думаю, цьому неможливо навчитися, воно або є, або немає.

- Чого б найбільше хотілося досягти в плані фото?
- Поки що найбільше хочеться реалізувати себе в жанрі весільного репортажу, але на нашій території це все ще досить складно - люди соромляться жити в кадрі власним життям. Тому майже завжди зйомка проходить в постановочному режимі, а емоції з пари іноді доводиться витягувати ледь не насильно.

- Як ти думаєш, якби ти не була фотографом, ким би ти ще могла стати?
- Якби у бабусі було б іще дещо, то вона була би дідусем :) Мене цілком влаштовує нинішній стан речей, тому і на думку не спадає уявляти себе кимось іншим. Я люблю свою роботу, вона любить мене - немає причин обдумувати інші ситуації.

Більше робіт - у МЕДІАГАЛЕРЕЇ



- Євгеніє, що тобі найбільше подобається в фотографії?
- Найбільше задоволення я отримую, коли чую від людей слова "ми хотіли б бачити нашим фотографом саме вас, тому що нам сподобалось ваше бачення". Певно, це найкращий критерій власної успішності - відчувати себе на одній хвилі в кадрі з людиною, яка приходить не до абстрактного фотографа, котрий просто повинен натискати на кнопку, а саме до тебе.

- Тобто ти впевнена, що знайшла справу свого життя і будеш дарувати людям красу у вигляді своїх фото і надалі?
- Так, і я можу будь-кому побажати такої впевненості!