Близнюки — у кожній третій хаті [+Фото]

Жителі вулиці Шевченка у селі Колоденка Рівненського району кажуть, що їхня вулиця відома не лише тим, що названа на честь Великого Кобзаря, а й тим, що чи не в кожній третій хаті тут народжуються хлопчики-близнята або двійнята. Місцеві пов’язують це з лелеками, які облаштували своє гніздо на башті, що розташована на цій вулиці, та вже багато років щовесни сюди повертаються. От і жартують мешканці вулиці Шевченка, що це лелеки приносять їм відразу по двоє малят, а саму вулицю між собою називають "вулицею близнюків".

Найменшим "шевченківським" близнятам лише півтора року, найстарші вже служать за контрактом в армії.

Не оминула "лелечина щедрість" сім’ю Миколи та Олени Рогошевських, що мешкають на вулиці Шевченка у Колоденці. Півтора року тому у них народилися близнята Михайло і Дмитро. Мама хлопчиків розповідає, що в її родині народжувалися близнята, хоча для неї поява одразу двох синочків стало великою несподіванкою.



— Адже про те, що у мене будуть близнюки, я дізналася лише під час третього УЗД-обстеження, — розповідає Олена Рогошевська. — Чомусь раніше лікарі цього не помічали. На щастя, хлопчики народилися здоровими. Вони дуже схожі між собою, завжди разом, люблять танцювати і вже попри маленький вік демонструють свій характер.

Подвійна радість трапилася і у сім’ї Юрія та Євгенії Омельчуків — у них народилися двійнята Тарас та Богдан. Зараз хлопчикам вже по три з половиною роки. Їхня мама Євгенія каже, що, попри зовнішню схожість, її сини різні за характером.



— Тарас більш добряк, а Богдан любить демонструвати характер, — зазначає пані Євгенія. — Коли дізналася, що у мене будуть двійнята, то чула від сусідів, що на вулиці Шевченка це не дивина. Але батько мого чоловіка теж із двійнят, тому для нас очікування синочків не стало несподіванкою.

Чотирирічні близнюки Максим і Андрій Пелехи теж мешканці вулиці Шевченка. І хоча й народилися вони семимісячними, нині справжні козаки.



Бабуся хлопчиків розповідає: буває, що близнюки сперечаються між собою, але дуже люблять один одного і свою маленьку сестричку Аню.

Неподалік від родини Пелехів проживають Наталія і Юрій Хращевські. В їхній сім’ї теж є двійнята — чотирирічні Павло і Віктор. Наталія каже, що у родині її мами теж народжувалися двійні, от "шевченківський лелека" і їхню сім’ю не обділив.



— Павло та Віктор багато у чому схожі між собою, хоча і мають кожен свої особливості характеру, — зазначає пані Наталія. — Вони люблять один одного, постійно граються разом та дуже товариські. Також братики дуже люблять малювати, можливо, потяг до прекрасного передався їм генетично, адже їхня бабуся — відома вишивальниця у Гощанському районі. А народилися двійнята на День Незалежності, тож і підростають справжніми козаками.

А у сім’ї Валентини і Миколи Гуменюків народилися особливі двійнята Микола та Володимир. Мама хлопчиків Валентина Гуменюк каже, що її синочки різняться не лише характерами, але й зовні — один має золотаво-руденьке волосся, а інший — русявий.



— Зараз хлопчикам вже по п’ять з половиною років, вони відвідують дитячий садочок, обоє дуже артистичні та беруть участь у всіх святах і заходах, що відбуваються у садку, — додає пані Валентина. — Колі подобається вивчати англійську мову, й у нього це непогано виходить. А ось Володимир полюбляє декламувати вірші. Народження двійнят не стало для нас несподіванкою, бо у моїй родині теж були двійнята. Та й для вулиці Шевченка, де ми проживаємо, це вже не дивина, адже близнюки тут народжуються чи не у кожній третій хаті.

Народилися двійнята і у Анатолія та Наталії Марченків. Зараз їхнім синам Анатолію та Олександру по 10 років.



Для них народження відразу двох дітей було очікуваним, адже у родині батька хлопчиків були близнюки. Батьки хлопчиків розповідають, що сини попри зовнішню схожість зовсім різні за своїми характерами — Анатолій більш впевнений, Олександр спокійніший, більш тихий і зважений.


А найстаршим "шевченківським" двійнятам Ігорю і Юрію Філончукам вже виповнилося по 19 років. Вони закінчили Острозький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, поступили на заочну форму навчання у Харківську юридичну академію і пішли на контрактну службу до Збройних сил України.



Хлопці кажуть, що в них у родині були двійнята, тому їхнє народження батьків не здивувало. Ігор і Юрій завжди разом, у них спільні захоплення і частенько їм подобаються одні й ті ж дівчата та за характерами вони зовсім різні. І хоча двійнята зізнаються, що за 19 років вони інколи один одному набридають, це не заважає їм постійно підтримувати один одного.

Чи генетика посприяла народженню близнюків і двійнят у родинах, що проживають на вулиці Шевченка, чи лелечина щедрість, але з кожним роком малят тут все більшає. Особливим є й те, що по двоє на цій вулиці народжуються лише хлопчики. Мешканці вулиці Шевченка жартома кажуть: хто хоче народити близнюків — хай сюди переселяється та задобрює лелеку, можливо, він і їм подарує подвійне щастя.


"Рівненська газета" №16 від 18 квітня 2013 року