Здолбунівчанин заразив вірусом читання всю країну [+Аудіо]

Вже цього року став переможцем у номінації "Краще видання для дітей" у конкурсі "Краща книга Рівненщини". Про нього говорять, як про організатора і директора літературного фестивалю "Дивокрай". А ще кілька років тому здолбунівчанин Сергій Гридін навіть не думав про те, що стане письменником.

Одинадцятирічний Сашко Гридін, як і більшість сучасних підлітків, чимало часу проводив за комп’ютером і не надто брався за книжки. Та й навіщо? Пограти ж цікавіше… Змінити це не могли і його батьки, аж поки комп’ютерний вірус, який звідкись "приніс" Сашко, не знищив операційну систему домашнього комп’ютера.

— Просидівши півночі, аби відновити хоч частину втраченої інформації, я придумав комп’ютерний вірус, який не псує техніку, а навпаки живе у реальному світі. Так і з’явився задум написати книгу "Федько, прибулець з Інтернету". У ній добрий та веселий комп’ютерний вірус Федько, який любить пригоди і вміє дружити, виривається з віртуального світу в реальний, знайомиться з двома хлопчиками і пізнає світ разом із ними. Працював над нею півтора роки. Коли ж закінчив книжку, Сашко її прочитав і… йому сподобалось. За тим дав почитати друзям і їх дітям, а вже потім відправив рукопис у видавництво. Якби тоді на початку Сашкові не сподобалося, то я би плюнув, спалив би рукопис, як Гоголь другий том "Мертвих душ", і не починав би цієї справи, — усміхається пан Сергій.

41-річний економіст за професією Сергій Гридін справляє враження невиправного оптиміста. Він щиро посміхається та жартує при найменшій нагоді. Складно повірити, що у такої людини може щось не вдатися. Насправді ж, зізнається пан Сергій, коли вперше розсилав рукопис книги у видавництва, на відповідь не надто сподівався.



— Надіслав рукопис у десяток видавництв, але мало вірив в успіх. Особливо після того, як одне з видавництв відповіло, що мені взагалі не варто писати, мовляв, це не моє. Іще одне відписало, що можуть видати книгу, але за мій кошт. Не знаю, звідки в мені взялося це нахабство, але я знайшов телефон головного редактора "Видавництва Старого Лева" і зателефонував їй. Виявилось, що вона не читала рукопис, але після нашої розмови все ж переглянула. Лише тоді ми зустрілися у Львові й вирішили працювати разом. За рік вийшла друком перша книга, а впродовж наступних півроку іще дві — "Федько у віртуальному місті" та "Федько у пошуках чупакабри". До речі, і робота над ними йшла швидше: другу написав за півроку, а третю — за два з половиною місяці, та й видавали книги за кошти видавництва, тому шукати спонсорів не довелося, — розкриває таємниці успіху письменник.

А ще тішиться, що таким чином зміг долучити до читання не лише свого сина, якому нині вже 16, а й іще чимало хлопчиків та дівчаток, і навіть їх батьків. Адже на дитячій літературі пан Сергій вирішив не зупинятися: у нього вже готові до друку книги для дорослих та підлітків. Наприклад, книга "Не такий" написана саме для 14-16-річних юнаків і дівчат.

— У ній мова йде про 14-річного хлопчика, який має зайву вагу, проблеми у спілкуванні з батьками та однокласниками. Навіть дівчина, в яку він закохується, не відповідає на залицяння. Ця книга допоможе підліткам зрозуміти реалії життя, пристосуватися до них чи знайти власний вихід, — розповідає автор. — Якщо відверто, то частково ця книга і про мене. Адже коли був у віці головного героя книги, важив 84 кілограми, це при тому, що однолітки ледь дотягували до 50. Позбутися цього "тягаря" вирішив за допомогою спорту. І як тоді почав, так досі не можу зупинитися — намагаюся тримати себе у формі.



До речі, саме тинейджерів, таких, як його син, Сергій Гридін вважає найцікавішою аудиторією:

— Найцікавіше і найскладніше писати для підлітків. Це нестабільний, мінливий народ, від якого не знаєш, що чекати наступної миті. Бачу це на прикладі власного сина, пам’ятаю себе у цьому віці. Дітям писати легко, бо такими ми були усі, тому ще пам’ятаємо, як це веселитися, не мати турбот і найбільшою проблемою вважати двійку. Так само легко вже й з дорослим читачем, бо ж сам уже не дитина і чудово розумію психологію людей мого віку. А от вгадати з підлітками складно. Вони постійно змінюються. Тут треба і тему дібрати і написати про неї так, щоб і гострота не втратилась, і простота викладу, і головне актуальність. Зараз працюю над іще однією книжкою для підлітків, загалом, це має бути серія, де піднімаються теми порозуміння і стосунків з батьками, тема сексу, моральні, психологічні аспекти. Це питання, які важливі саме для підліткового віку, а тому й писати про них потрібно так, аби не перевернути з ніг на голову, аби було зрозуміло, не моралізувати, але й не зобразити вульгарно. Тонкощів чимало, але у мене вдома є своєрідний путівник, — натякає на Сашка пан Сергій.

Як би сумно це не було, але знають рівненського письменника більше у Львові. Пов’язано це у першу чергу із тим, що саме у львівському видавництві побачили світ історії про Федька.

— Це видавництво добре відоме на Львівщині, Івано-Франківщині й Тернопільщині та й по всій Україні і навіть в Європі. Представляє свої книги у Німеччині (з німцями в Лейпцигу представлено в цьому році спільний проект "Мама по скайпу"), Італії, Польщі та багатьох інших країнах. Тому й нові книги, які виходять з друку, у багатьох областях легко купити, і відповідно, можна швидко дістати. А от у Рівне вони чомусь потрапляють рідко. Взагалі, дуже хотілося б, щоб місцеві автори мали можливість видаватися в рідній області. Поки ж книжки "доходять" сюди через рік після виходу, як, наприклад, моя, — каже письменник.

Сьогодні написання книг для пана Сергія хобі, а не професія. Тому і займається ним у вільний час. Каже, теми підкидає саме життя та зростаючий син, який тепер, до речі, залюбки читає.

Аби залучити до читання іще більше юних читачів, українські письменники вже вчетверте організовують літературний фестиваль для дітей "Дивокрай". Цьогоріч він уперше проходитиме у Рівному — з 16 по 19 травня.

— Сьогодні діти значно краще орієнтуються в новітніх технологіях, ніж ми, дорослі, і вони ж воліють проводити час у всесвітній павутині більше, ніж за книгою. Наше завдання зробити їх життя різноплановим, цікавим, повнокровним, сповненим приємних подій, а собі подарувати радість спілкування зі своєю дитиною. Саме такою є мета фестивалю "Дивокрай"! — розповідає Сергій Гридін, який є директором рівненського фестивалю. — Ми підготували цікаву програму, яка не залишить байдужими ні дітей, ні дорослих. А головне — покаже, що читання може бути не менш захопливим, аніж комп’ютерна гра чи телевізор.

АУДІОУРИВОК З КНИГИ "ФЕДЬКО, ПРИБУЛЕЦЬ З ІНТЕРНЕТУ":