У сфері духовно-морального виховання школярів є над чим працювати: за словами начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Григорія Таргонського, останнім часом на Рівненщині зменшилась кількість шкіл, де вивчають предмети духовно-морального спрямування - з 465 (понад дві третини від загальної кількості) у 2011/2012 навчальному році до 331 (менше половини) - у тому, що закінчився. А учнів, які охоплені вивченням цих предметів, нині в області менше 15%. Причому якщо, приміром, на Зарічненщині таких школярів 57%, то у Рівному, Дубно та Острозі - менше, ніж кожен десятий.

"Є тенденція до скорочення годин з предметів духовно-морального спрямування, не хотілося б цього допустити", - з тривогою наголосила на одному з недавніх круглих столів у Рівному, присвячених вихованню духовності в молоді, вчитель християнської етики Млинівської ЗОШ №1 Ольга Варварук. Отож, працювати всім причетним до проблем духовно-морального виховання молоді і на Рівненщині, і загалом в Україні є над чим.

Якою буде "Християнська етика" на Рівненщині?

- У наших школах дуже багато інформації і мало виховання, - ділиться думками голова Хмельницької обласної асоціації викладачів христяинської етик Світлана Макогнюк. - За даними деяких досліджень, лише 4% учнів здатні засвоїти всю ту інформацію, яка дається їм у школі. Між тим, чіткої світоглядної основи, на якій можна виховувати дітей, у сучасній школі немає. Вихід полягає саме у поширенні викладання християнської етики. Адже 70% українців вважають себе християнами, асоціюють себе із христяинством, і, зрештою, те, що ми називаємо загальнолюдськими цінностями, також базується саме на засадах християнської етики.

Одне слово, без поєднання зусиль усіх суспільних інститутів, причетних до духовно-морального виховання молоді - держави, школи, церкви та сім'ї - про дієве виховання морально зрілої особистості говорити важко. Ось і у парламенті час від часу з'являються законодавчі ініціативи, покликані, на думку їхніх авторів, оптимальніше врегулювати стосунки таких виховних інститутів як школа і церква. Приміром, 18 червня народні депутати від Партії регіонів Анна Герман та Юрій Мірошниченко внесли на розгляд Верховної Ради законопроект № 2340а "Про внесення змін в деякі закони України (відносно партнерських відносин держави, школи та церкви)", яким пропонують врегулювати релігійну освіту в школах. Документ, що розробили народні обранці, спрямований, на думку його авторів, на створення правових основ розвитку держави, школи і церкви з метою реалізації права людини на свободу світогляду та віросповідання в усіх сферах суспільного життя.

Депутати пропонують внести зміни в закон "Про свободу совісті та релігійні організації" та передбачити: взаємовідносини церкви (релігійних організацій), навчальних закладів з державою повинні будуватися на партнерських началах.

"По бажанню батьків чи осіб, які їх замінюють, загальноосвітній навчальний заклад може взаємодіяти на партнерських засадах з церквою (релігійними організаціями) в частині впровадження духовно-моральних цінностей з метою збереження та зміцнення духовного здоров'я дітей, забезпечення їх духовного розвитку, а також виховання підростаючого покоління в дусі релігійної толерантності та міжконфесійного співробітництва, відновити духовність та моральність українського суспільства", - зазначено в тексті проекту.



Як зацікавити уроками християнської етики: блог "Рівненщина релігійна"

25 липня 2013 року Юрій Мірошниченко зареєстрував ще одну законодавчу ініціативу в Парламенті. Законопроект № 3026 за єдиним виключенням тотожній законопроекту № 2340а, він має іншу структуру. Це обумовлено зміною профільного комітету Верховної Ради, який буде готувати висновок до першого читання та, у разі прийняття законопроекту, готувати поправки до розгляду у другому читанні. Якщо стосовно першого законопроекту головним визначено Комітет з питань культури і духовності, то нову законодавчу ініціативу розглядатиме Комітет з питань науки і освіти на чолі з Лілією Гриневич (ВО «Батьківщина»).