Рівненчанин вкладає хворих у ліжко з бджолами [+Фото]

Бджолиний укус лікує не гірше хірургічного скальпеля. У цьому переконався хірург на пенсії, житель села Зоря, що у Рівненському районі, Федір Аннєнков. Цілюще, каже, навіть, дзижчання бджіл! Ним вилікував свою дружину, коли прописав їй сон у вулику. Тепер лікар на пенсії освоює апітерапію. За три роки практики побачив, як мед, перга, прополіс, маточне молочко й бджолині укуси недужих перетворюють на здорових й щасливих.

Доглядати за пасікою й лікувати – дві найзаповітніші мрії хірурга на пенсії й екс-головного лікаря Рівненської райлікарні Федора Аннєнкова. Повністю здійснилося, що бажалося, на пенсії, коли дружина захворіла. Страждала від стрибків тиску, поганого сну, болю у спині, через затиснутий нерв. Усе це її дратувало, а місяці традиційного лікування у лікарні стану навіть трішки не покращували.



Якось на вихідних Галина Аннєнкова почула по радіо про лікування бджолами — апітерапію.

– Пасічник розповідав про ефективне лікування у лежаках. Я покликала чоловіка, щоб і він послухав, – пригадує пані Галина. – Згодом із синами поїхали до того пасічника, подивилися, полежали у його лежаках, а за місяць зробили й собі два таких самих лежаки.

За два тижні сну у вулику, каже, усі болячки як рукою забрало.

– Почав нормалізуватися сон, артеріальний тиск із часом прийшов до норми, проблеми ліквідувалися із хребтом. І так почали до нас потихеньку підходити сусіди, а потім уже і приїжджати і другі люди. Почали про нас розповідати одні через інших, – продовжує розповідати. – Хоча, коли лягала у вулик, не думала, що засну. Спочатку спала вдень, а тепер кожну ніч сплю.



Спить у вулику і Федір Аннєнков. Із травня до вересня, поки гарна тепла погода, у своєму домі ніхто у їхній сім’ї не ночує. Подобається спати під дзижчання бджіл навіть онукам. Але, щоб позбутися недуги, треба підходити до лікування комплексно. Одного сну у вулику замало. Коли хвороба серйозна, розпочинати лікувальні процедури треба із прийому продуктів бджільництва.

— Наситившись препаратами бджільництва, організм готовий до сприйняття і біополя бджоли, — пояснює апітерапевт. — Після прийому перги, маточного молочка, прополісу, меду протягом двох тижнів, створюється так звана бджолина матриця. Тоді сон у лежаках буде справді лікувальним та максимально ефективним. Спершу люди дивуються, як вони спатимуть на твердих дошках, в обмеженому просторі та ще й удень, якщо не можуть заснути у власному ліжку вдома пізнього вечора й уночі прокидаються по декілька разів. Але у вулику під бджолиний гул людина настільки розслабляється, що не помічає, як находить дрімота. Також свою позитивну дію має приємний солодкуватий запах.

За допомогою й здоров’ям до зорянського апітерапевта вже звертаються не тільки сусіди, приїздити почали з інших сіл. Один його пацієнт забувся у здравниці на пасіці про подагру. Багато років ходив із паличкою, а після курсу апітерапії забув про кульбачку. Віддячив своєму рятівнику деревом та столярами. Навесні на пасіці з’явилася пара соснових будиночків. У кожному по два ліжка, але не звичайних, а на вуликах.



— Ми спеціально так зробили, бо декому некомфортно і лячно залишатися у лежаку, усе-таки простір там обмежений і частина людей відчуває страх й не може розслабитися, — пояснює Федір Аннєнков. — А у будиночку є простір, тут більш звично. Ефект від сну тут такий самий, як і від сну у лежаку. Будиночки сконструйовані таким чином, що ззовні бджоли залітають, здається, у стіну будиночка, але насправді, вони залітають до свого вулика. Вулики розміщені рядами. І вже у будиночку на такому ряду влаштоване ліжко. Людина так само лежить на вуликах, під неї дзижчать бджілки, хворий вдихає такий самий аромат, як і у лежаку. Принцип той самий, єдине, що збільшився простір навколо.

Бджоли можуть позбавити практично усіх недуг, переконаний колишній "традиційний" лікар. Борються апітерапією, каже, навіть із онко. А найпростіше, що можуть подарувати бджолині процедури — це бадьорість.

— Апітерапія лікує усі хвороби окрім туберкульозу, гострих інфекційних захворювань, психічних тяжких розладів, декотрі апітерапевти беруться за пацієнтів із онкодіагнозами. Я цього не практикую. Найскладніший пацієнт, якого веду, має розсіяний склероз, — продовжує лікар.

Юрію Кисілю діагноз розсіяний склероз поставили 5 років тому. Почалося все із тремтіння у руках, зупинити недугу не вдавалося. Вона швидко прогресувала.

— Я лікувався у лікарнях: то в районній, то в обласній, було так, що не встигну виписатися, як за тиждень-два знову лягав, — каже Юрій. — Почали відмовляти руки, зупинити процес не вдавалося, потім із ногами проблеми почалися.

До Федора Аннєнкова чоловік звернувся, коли відняло ноги. Пройшов два курси апітерапії. І бджоли його на ноги поставили: хоч і з підтримкою, але ходити почав. Допомагають перемагати розсіяний склероз Юрію бджоли своїми укусами. Щосеансу 10-ро жалять у крижі. Хоч процедура і не з приємних, але без бджолиної отрути у цьому випадку ніяк не обійтися.

— Бджолиний укус — це як універсальний шприц, у якому все є. Це і двадцять амінокислот, білки, вуглеводи, ферменти, ензими, гормони, — перелічує апітерапевт. — Усе це потрапляє з кожним бджолиним укусом. Дози маленькі, але дуже високої біологічної активності.

Галина та Федір Аннєнкови щасливі: відкрили секрет здоров’я й бадьорості. Усіх, кому цього бракує — запрошують до себе на пасіку. Обіцяють солодкий сон на вуликах та цілющі бджолині уколи. А того, хто вважає себе здоровим, обіцяють почастувати медом.