Ми у Facebook
09.09.2013, 12:39

Коли треба вчасно звертатися до суду з цивільною справою? [+ПОРАДИ]

Невчасне звернення до суду є частою причиною неможливості відстоювати громадянами свої права в судових інстанціях. Адже у вітчизняному законодавстві визначено певні строки, впродовж яких особа має право звернутися до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Такі строки в цивільному судочинстві називають «позовною давністю». Пропустивши їх (без поважних причин), у подальшому можна втратити можливості для захисту, навіть якщо порушення прав є очевидним.

Тому про те, в які строки треба вчасно звертатися до суду для захисту прав у справах, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, розповідає виконавчий директор РОГО «Комітет виборців України», адвокат Микола Глотов:

«Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України за загальним правилом звернутися до суду можна протягом трьох років з моменту, коли особа дізналася про порушення її права, свободи чи інтересу. Для прикладу, в будь-який зручний час упродовж трьох років з моменту розірвання шлюбу може звернутися до суду жінка (колишня дружина), яка хоче, щоб у судовому порядку було поділено спільне майно, набуте нею з колишнім чоловіком за час перебування в шлюбі.

Проте для окремих видів вимог законом встановлюється спеціальна позовна давність, яка може бути коротшою в порівнянні із загальною. Наприклад, лише впродовж одного року (позовна давність в один рік) особа може звернутися до суду в справах:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені). Для прикладу, коли продавець невчасно привіз покупцю замовлений товар і за це згідно з договором мав сплатити пеню за кожен день прострочення, але не сплатив;

2) щодо спростування недостовірної інформації, розміщеної в засобах масової інформації. Наприклад, у газеті було надруковано статтю, де про певну особу написано інформацію, яку вона вважає недостовірною і хоче довести це іншим та змусити видання опублікувати спростування;

3) про переведення на співвласника прав та обов’язків покупця в разі порушення переважного права купівлі частки в праві спільної часткової власності. Як приклад, ситуація, коли квартира належить двом власникам, один з яких свою частку продав іншій особі, попередньо не запропонувавши купити її другому власнику, який з цим продажем не погодився;

4) у зв’язку з недоліками проданого товару;

5) про розірвання договору дарування. Наприклад, дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;

6) у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти;

7) про оскарження дій виконавця заповіту.

Існують і коротші строки. Так, згідно зі статтею 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а в справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Роботодавець же може звернутися до суду з питання стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної ним, упродовж одного року з дня її виявлення.

Є випадки, до яких позовна давність не застосовується. Наприклад, вона не поширюється на вимоги:

1) працівника до роботодавця про стягнення належної йому заробітної плати;

2) які випливають з порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом. Як приклад, звернення до суду діда з позовом до матері його внука щодо забезпечення йому права на побачення і спілкування з дитиною;

3) вкладників до банків (фінансових установ) про видачу вкладів;

4) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;

5) страхувальників (застрахованих осіб) до страховиків (страхових компаній) про здійснення страхових виплат.

Цей перелік строків є неповним. У ньому зазначені лише ті ситуації, з якими люди найчастіше стикаються в наш час. Тому у випадку порушення ваших прав краще одразу проконсультуватися з фахівцем-юристом.

На завершення варто сказати, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Вона застосовується судом лише за заявою сторони в спорі. Оскільки немає гарантії, що інша сторона про застосування позовної давності не заявить, то радимо все ж дотримуватися визначених строків звернення».






На правах реклами