Заступник начальника Податкової інспекції Ірина Груздєва відповіла на "гарячі" питання рівнян

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, що надійшли під час «гарячої лінії».

- Як надіслати запит на публічну інформацію електронною поштою?

- Використовуючи будь-яку поштову програму або поштовий сервіс надішліть лист на адресу електронної пошти dpi_rivne@ukrpost.ua, виклавши у ньому суть запиту.

- Я надіслав запит, а мені відповіли, що це не запит. Чи може так бути?

- Так. Ми відповідаємо на запити щодо публічної інформації, яка є в розпорядженні ДПІ у м.Рівному. Але мова може йти про надсилання не запиту, а звернення або прохання про надання податкової консультації.
Відповідно до статті 2 Закону «Про доступ до публічної інформації», цей Закон не поширюється, зокрема, на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються Законом «Про звернення громадян».
Відповідно до пп. 14.1.172 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган. Надання податкової консультації теж не підпадає під дію Закону «Про доступ до публічної інформації».

- У чому різниця між запитом і зверненням?

- Право на інформацію та право на звернення є окремими конституційними правами особи і мають різну юридичну природу. Цим, зокрема, пояснюється те, що порядок реалізації цих прав регулюється двома законами.
Суть запиту зводиться до прохання надати інформацію, якою володіє розпорядник. Закон України «Про доступ до публічної інформації» надає право доступу до вже існуючої інформації (документів) і не вимагає створення у відповідь на запит нової інформації (зокрема, шляхом проведення аналітичної роботи). Винятком є ситуація, коли розпорядник не володіє, але повинен був би володіти певною інформацією.
Також установлено, що запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Оформлення запиту може бути довільним.
Внесення ж пропозицій чи зауважень, звернення із заявою, клопотанням чи скаргою є зверненням. Внаслідок їх розгляду при наданні відповіді на звернення може створюватися нова інформація.

- Як правильно оформити звернення, запит?

- Відповідно до статті 5 Закону України  "Про звернення громадян" у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію має містити:
- ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
- загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
- підпис і дату.

- Яким чином має надаватися відповідь на усний запит?

- Закон України «Про доступ до публічної інформації» не регулює питання форми відповіді на запит, крім випадків повної або часткової відмови в наданні інформації, продовження строку розгляду запиту, відстрочення його задоволення. Відмова у задоволенні запиту надається в письмовій формі, як і повідомлення про продовження строку розгляду запиту до 20 днів або про відстрочення його задоволення у зв’язку з обставинами непереборної сили.
Щодо інших випадків Закон не вимагає обов’язкової письмової відповіді на усний запит, тому тут необхідно керуватися позицією запитувача: усна відповідь на усний запит може бути надана, якщо запитувач погоджується з такою її формою і це практично можливо (наприклад, відповідь не містить великого обсягу інформації).
Отже, відповідь на усний запит надається в усній формі тільки за згоди запитувача. Письмова відповідь на усний запит надається у таких випадках:
• відповідь на запит передбачає повну або часткову відмову в його задоволенні;
• нею повідомляється про продовження строку розгляду запиту;
• нею повідомляється про відстрочення задоволення запиту;
• запитувач наполягає на такій формі відповіді.

- З якими питаннями можна звертатися на гарячу лінію «Пульс»?

- Зателефонувавши на інтерактивний сервіс «Пульс» за номером (044) 284-00-07, абонент має можливість отримати інформацію щодо:
- протиправних дій працівників у ході проведення перевірки суб`єкта господарювання;
- недоліків у роботі органів Міндоходів, а саме: некоректне спілкування працівників з клієнтами щодо отримання довідок, щодо роботи ЦОПП, щодо режиму і порядку роботи податкової інспекції тощо;
- проблем при реєстрації чи поновлення платником ПДВ;
- проблем при поданні звітності;
- корупційних дій;
- інших неправомірних дій або бездіяльності працівників Міністерства доходів і зборів.
Інформація приймається працівниками сервісу з понеділка по п`ятницю з 8:00 до 20:00, а у неробочий час можна залишити її на інтерактивний відповідач.
Інформація негайно передається для опрацювання і результати її розгляду повідомляються невідкладно або протягом 1-3 робочих днів.

- В які терміни платники ПДВ, які планують перейти на сплату ЄП, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ, повинні подати до контролюючого органу заяву за ф.№3-ПДВ?

- Якщо у суб’єкта господарювання відсутні будь-які інші підстави для анулювання реєстрації платником ПДВ окрім його реєстрації платником єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ, заява про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою №3-ПДВ подається після сплину терміну використання Свідоцтва та не раніше дати видачі свідоцтва платника єдиного податку.

- Чи має право підприємство у разі анулювання реєстрації платника ПДВ подати уточнюючий розрахунок за період у якому він був платником ПДВ?

- Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.

- Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки зважаючи на останні зміни, внесені до Податкового кодексу?

- Відповідно до п.п. 265.3.1 п. 265.3 ст. 265 Податкового кодексу базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток.
Пунктом 265.4 статті 265 Кодексу передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 250 кв. метрів;
в) для різних видів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 370 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Пільги із сплати податку не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).
Разом з тим, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п. 265.4.2 п. 265.4 ст. 265 Кодексу).

Про це повідомили в Інформаційно-комунікаційному відділі ГУ Міндоходів у Рівненській області.