У цій сім’ї виховуються хлопчики й дівчатка від чотирьох до двадцяти двох років. Брати з них приклад і не боятися усиновлювати дітей радить всім подружжя Примаків. Як живе родина з п’ятнадцятьма дітьми — дізнавалася “ГАЗЕТА”.

Орися Примак своє життя з вихованням дітей пов’язала ще в молодості, коли обрала фах педагога. Разом з чоловіком виховували трьох власних дітей, а згодом вирішили взяти до своєї сім'ї на виховання та опіку й діток з дитячого будинку.

— Що може бути цінніше за дитячу душу? — говорить Орися Примак. — Хто має піклуватись про тих, від кого відмовились найрідніші люди? Для цього й призначені прийомні батьки. Це найцінніше покликання. Ми з чоловіком зрозуміли, що готові прихистити й вихованців дитбудинків. Добре, якщо людина знаходить себе, якщо вона реалізовує в житті ідею “сродної праці”, як казав Григорій Сковорода. Спочатку ми взяли на виховання одну дитину, потім ще дві. А тоді за п’ять років прийняли 12 дітей. Приймали в сім’ю братиків та сестричок загалом від п’ятьох біологічних матерів. Я оберігаю і виховую душі тих дітей, яких зрадили найближчі люди – батько і матір.



Тепер я намагаюся стати для них і матір’ю, і наставником, і людиною, якій вони можуть довіряти. Інколи потрібно забути про себе, про свої страждання, поставити дитину вище від себе. А все, що для цього потрібно, це просто любити їх.

Тепер всі вони стали однією дружною родиною, в якій панує любов та підтримка. Старші діти допомагають батькам виховувати молодших.

30 вересня – День усиновлення: Що просять діти-сироти у Бога

Найменшому вихованцю Миколці майже чотири роки. Він найбільше потребує уваги, яку йому приділяють всі члени родини.2



Найстарший — 22-річний Станіслав. Хлопець захистив магістерську роботу за спеціальністю політологія, зараз працює головним редактором газети.

Кожна дитина до того, як потрапила у родину, пройшла нелегкий шлях. Проте, підліток, який у 12 років вже був під слідством, сьогодні — випускник професійного ліцею, футболіст чотирьох клубів, має нагороди і медалі. Дітки, яким ставили діагноз “затримка психомовного розвитку”, гарно розмовляють, читають, люблять декламувати вірші.

— Мої дітки щоранку мені малюють та пишуть листівки та побажання. Важко навіть розповісти, скільки тепла та любові вони в них вкладають. Це найкраща подяка, яка надає сил, — говорить багатодітна мати.

За сприяння Місії “Добрий самарянин” родина Примаків отримала житло – більше 200 кв.м. Сім’я перетворила його на справжню оазу затишку, краси, життєвого простору.

А згідно з Указом Президента України Віктора Януковича у 2012 році з нагоди Дня захисту дітей багатодітну матір нагородили орденом княгині Ольги III ступеня.

Але навіть з такою кількістю дітей жінка вдома не сидить — викладає українську мову та літературу у рівненській загальноосвітній школі № 6. Брати з них приклад і не боятися усиновлювати дітей радить всім подружжя Примаків.


"Рівненська газета" №39 від 26 вересня 2013 року