Ми у Facebook
04.10.2013, 18:37

Незвичайні рекорди звичайних домашніх улюбленців рівненчан [+Фото]

Кура руда впіймала ласку-шкідницю

Четвертого жовтня у всьому світі відзначають день тварин. Практично кожен із нас хоч раз у житті мав домашню тваринку чи просто спостерігав за веселими та щирими витівками братів наших менших.
Їхні вчинки інколи дають нам зрозуміти – поруч з нами існують повноправні господарі природного світу. Наші улюбленці живуть своїм життям. І в їхньому світі є чимало ексклюзиву. Найцікавіші дивацтва, що відбулися на Рівненщині, OGO.ua зібрав у своєрідний рейтинг. Отож почнімо нашу незвичайну олімпіаду.

Курка вполювала… ласку
– Окрім того, що ця сиза курка старанно несеться, вона ще й всіх мишей в сараї переловила, – показує на рудувато-сизу курку господиня, 73-річна Оксана, – за своє життя такого дива ще не бачила.



Улюблениця пані Оксани на перший погляд звичайна собі мешканка двору. Але насправді руда мисливиця складає гідну конкуренцію лінивому тринадцятирічному коту.

– Він тільки тим і зайнятий, що лежить та з котами сусідськими товчеться, а всю його роботу руда виконує, – каже господиня, – оце позавчора двох мишей за ранок вбила. Руда, за словами господарки, вичікує на своїх жертв біля старого сараю, куди хвостаті часто забігають, особливо осінню, щоб попортити зернові. Коли я завітав на подвір’я до господині, то на власні очі пересвідчився в надзвичайних здібностях пернатої – курка якраз вполювала в саду невеличку…ласку і по-бойовому розправлялася з нею. Дивина та й годі, адже, як правило, це ласки нападають на пернату домашню живність.

У Рівненському зоопарку вчитимуть доїти козу

– Тож курка – справжнє спасіння, – продовжує пані Оксана, – чомусь всі інші її сестри та брати не полюють на шкідників. А ця от має таке дивне хобі. Влітку усіх вужів зі старого малинника в кінці саду вигнала. Хоче там сама панувати.

Можливо, руда придумала такий спосіб не потрапити до борщу? Хтозна. Але рекорд сизенької по-праву заслуговує на «золото» нашої олімпіади дивовиж.

Мурчині походеньки

Справжнім спринтером можна назвати кішку Мурку з Сарненщини (так нам її представили господарі). Звичайна собі домашня улюблениця, подумаєте. Але це так лише на перший погляд здається…

Мурка-мандрівниця
Мурка-мандрівниця


За три роки свого життя Мурка здійснила чимало «вилазок» на розвідку рідних земель. Коли неслухняна кішка вирушає в нову мандрівку, господарі говорять, що вона бере відпустку. Коли кицька виходить погуляти, то повертається вже через три-чотири дні. Господарі, котрі часто їздять до райцентру на роботу, не раз помічали свою Мурку за сім-десять кілометрів від дому. Де вже тільки хвостата не побувала? Певно, і в сусідніх місцевостях. Хочете оригінального гіда ріднокраєм – звертайтесь до Мурки, за скромну плату – кільце ковбаски вона із задоволенням покаже вам деякі принади Полісся. Кішка в господарів давненько, одначе вона без корінної прописки на своєму подвір’ї. Ґазда пан Віктор розповідає, що прибилась кішка до господи, коли ще була кошеням. Відтоді поводить себе дуже дивно, часто кудись зникає. Та це ще не всі Мурчині секрети й витівки: кішка домудрилась отримувати за зловлених мишей зарплатню. Пійманих на обійсті чи за його межами мишок та полівок Мурка ще на світанку приносить до ганку рідної оселі й охайненько складає. Після чого чекає, доки хтось прокинеться і вийде оцінити роботу, та ще й м’явкає – ластиться…

Витівки з мишами повторювалися ледь чи не по два рази на день! На даний момент бурхливе натхнення Мурки трохи вщухло. Чи то хвостаті перевелися, а чи троє кошеняток, котрі з’явилися ближче до літа, трохи зайняли Мурку повсякденними клопотами. Кішка видалася на диво хорошою матір’ю, дітей не полишає за жодних умов – стереже найдорожче, ще й чужинцям котам-гультіпакам показує! Невгамовна Мурка вже пробувала виносити кошенят на простори рідної землі. Одного разу повернулася аж через два дні, але зі щасливими та нагодованими кошенятками. Вчить своїх дітей з малку самим харч здобувати! А ще господарка говорить, що її улюблениця випромінює позитивну енергетику. Коли до неї пригорнешся – вщухає головний біль. Така вже в Мурки містична душа. На які ж подвиги вона піде в наступному житті, адже в котів, за переказами, їх аж сім!?

Витівки пса-крота

Знаменитим пес-кріт став позаминулого року. «Кротом» називають його ті, хто хоч раз переконувався в дивовижній властивості хвостатого улюбленця виривати двометрові нори й тунелі. А ще цей кріт-самозванець дуже любить робити так, аби з його глибочезної нори під землею пролягало декілька виходів. Так, про всяк випадок. До того ж, пес практично ніколи не відпочиває. Мовляв, який сон, я роботою важливою зайнятий.

Пес-кріт
Пес-кріт


– Влітку я виявила, що цей відчайдух не просто так без упину копає, виявляється наш лахматий друг винайшов для себе чудовий спосіб сховатися від сильної літньої спеки, коли та панує на дворі, – каже власниця диво-пса Світлана СВІТЛЯК. Воно і правда: на глибині температура дещо нижча, та й вологість більша. Раціональний спосіб! А нещодавно диво-пес підрив коріння молодого бузку, тож господарі мусили переміщувати «будинок» пса на інший кінець подвір’я. Вилазить кріт-самозванець лише на сніданок та вечерю. Обід постійно ігнорує. Пес без нарікань спокійно ласує різноманітними овочами та солодощами, особливо полюбляє свіжу морквинку. Чужинців до своїх тунелів-творінь не підпускає, але з фотокамерами – залюбки, ще й підгавкує. Ну чим не зірка? Як говорив відомий науковець, зоолог Іван Павлов: «Собаки – виняткові створіння». А наш «екземпляр» дійсно заслуговує на бронзу незвичайної олімпіади! Ось така поліська дивовижа!





На правах реклами