18-20 місця. Віктор МАТЧУК. Пішов, щоб повернутися

Політична кар'єра Віктора Матчука після звільнення з посади голови Рівненської облдержадміністрації розвивається своєрідними зигзагами. Іде з життя депутат від “Нашої України — Народної Самооборони” — і Матчук займає його місце в парламенті. (Що не кажіть, потрапити до Верховної Ради — це справді забіг на довгу дистанцію: про імовірність і навіть доцільність балотування Віктора Матчука до парламенту від Рівного говорили ще в 2002-му). На місцевих виборах-2010 очолює список “Нашої України” до Рівненської обласної ради і заявляє про намір стати її головою. Розповідає про те, що у Верховній Раді, за великим рахунком, немає що робити — такий собі курорт для політичних пенсіонерів або майданчик для дудіння в дудки і биття в барабани. Але “Наша Україна” набирає на місцевих виборах достатньо скромний результат, і Матчук повертається до парламенту. Аж раптом улітку минулого року, за кілька місяців до виборів, складає з себе депутатські повноваження, пояснивши це тим, що до парламенту потрапив від “Нашої України”, а членство в “Нашій Україні” припинив. Для української політики така принциповість, прямо скажемо, дивна... На місце Матчука в парламент заходить брат іншого відомого рівнянина, Юрія Луценка, Сергій. Юрій Віталійович у цей час сидить у тюрмі. А Віктор Матчук за кілька місяців... знову іде до Верховної Ради. Цього разу — за підтримки партії “УДАР”. Щоправда, про “УДАРність” Матчука рівняни дізнались дещо запізно. І хоча багато хто залюбки підтримав “НАШОГО” (згадайте бігборди) кандидата, вбачаючи в ньому оптимальний варіант, своєрідну “золоту середину” — і знаємо давно, і не радикал, і не з “Регіонів” — цього всього для здобуття депутатського мандата не вистачило. На думку деяких спостерігачів, саме ця “золота середина”, саме вміння тримати баланс Матчука якраз і підвело — мовляв, так, ця навичка цінна у бізнесі, але інколи шкідлива у політиці, коли потрібно чітко заявити виборцю, з ким ти. А вибори-2010 були на Рівненщині здебільшого “чорно-білими” — якщо не заглиблюватись у хащі Полісся, “добрі справи” загалом з тріском програвали статусу “єдиного узгодженого”.

Днями Віктора Матчука побачили у Рівному на зустрічах із Юрієм Луценком, брату якого він торік поступився місцем у парламенті. Тепер Матчук — член ініціативної групи громадського руху “Третя Українська Республіка”, який створив екс-політв'язень. Хтось сумнівається, що незабаром ми ще почуємо про Віктора Матчука-політика?