2 місце. Володимир ХОМКО. До Києва не відпустили

Рівненські виборці мають цікаву особливість: до парламенту вони обирають політиків, у мери — господарників. Саме тому, певно, рік тому Володимир Хомко програв парламентські вибори у Рівному. Схоже, виборці так і не зрозуміли: якщо у нас хороший мер — навіщо відправляти його до Києва? А якщо... не дуже, то нащо нам такий самий депутат? Проте, швидше за все, Хомку-кандидату просто не вистачило статусу “єдиного узгодженого”: у Рівному, обираючи депутатів Верховної Ради, голосують за опозиціонерів. А ось на виборах мера цінують господарську “жилку”.

Втратила актуальність хитра комбінація з запровадженням посади першого заступника міського голови для Петра Дубаса, який, за задумом її авторів, мав би плавно змінити Хомка в кріслі мера у випадку обрання його нардепом. Виявилось, що заступників нашому меру — вистачає. І залишився Володимир Євгенович сам-на-сам із добре знайомими йому проблемами міста: дороги, тролейбуси, ліфти, дахи, самовільні будівництва, непроплачені казначейські рахунки і колотнеча на сесіях Рівнеради. Всьому цьому треба давати раду — з нинішнім бюджетним законодавством, зі складними переплетіннями бізнесових та політичних інтересів у міській “еліті”, з виборцем, який все одно скаже “погано”, що б влада не робила. І Володимир Хомко, визнаймо, — дає раду. Так, завжди знайдеться той, хто покритикує, але хто скаже, що інший зробив би краще?