Після відвідин рівненських лікарень можна починати лікувати нерви

У моєї подруги "схопила" спина, людина реально день не могла піднятися з ліжка і тільки ін'єкція знеболювального допомогла пересуватися по квартирі. Вона не місцева, але зважаючи на те, що зараз проживає у Рівному, вирішила звернутися саме в одну з рівненських лікарень. Зважаючи на те, що у місті не так добре орієнтується та і взагалі по медичних закладах краще не самому йти, а з кимось, то попросила мене сходити з нею.

Я, звісно ж, погодилася, чому б людині не допомогти, тим паче, що маєш таку можливість. По дорозі ми обговорювали можливі варіанти, якщо не захочуть приймати без прописки, без медичної картки, але з цим проблем не виникло, натомість з самим прийомом лікаря - проблем виявилося значно більше.

У реєстратурі нас направили до терапевта, але перед тим сказали зайти і завести медичну картку. Тут все без проблем: даєш паспорт, заповнюєш дві папірячки і готово. Далі ж - "сім кіл пекла".

Підійшли в перший кабінет, лікар приймала до 12 години, ми зайшли об 11:30, але почули відмову. "Вийдіть, ви що не розумієте, що прийом вже завершено". А як же завершено прийом, коли ще півгодини робочого часу?! "Вам болить - нічого, почекаєте наступного лікаря"! А якщо я вмиратиму, то теж скажуть, щоб почекала коли прийде лікар за півгодини?

Повертаємося до реєстратури і дивимося, які ще терапевти приймають з 12 години. Виявляється, що таких є ще 3 чи навіть 4... Але це тільки на папері написано, що приймає так багато лікарів, насправді ж - 2 кабінети зачинені, відповідно до 2-х інших величезні черги.

Зайняли чергу, сподіваємося, що тут нарешті нададуть нам омріяну швидку медичну допомогу. Дочекалися, але не допомоги, а того, що знову відправили у реєстратуру...талончик виявляється потрібен, щоб прийти до лікаря, то для чого ж ця черга тоді, якщо прийом по талонах?!

У реєстратурі направляють до іншого терапевта, виписують талончик, а нам вже хочеться просити ще одне направлення тільки вже до невропатолога. І нарешті вже тут подругу приймають, а те, що хворій людині довелося бігати по поверхах, "тріпати" свої нерви та навіть плакати, то це те, що залишається з кадром медичних буднів.

Дивує розуміння того, що тепер люди йдуть у медицину не для того, щоб реально допомагати людям, не через те, що бачать у цьому своє призначення. "Лікар - престижна професія, та ще і хабарі носять, то гроші в родині будуть", - ось яким принципом керуються майбутні рятівники людських життів. А як же клятва Гіпократа, яку вони давали перед іншими людьми, а найголовніше перед власною совістю. Як на мене, найголовніше завдання лікаря - зробити все, що можна, щоб людині стало краще, не дивлячись на гроші, статус...Лікувати не тільки тіло, а й душу, а цього, певно, наших медиків не навчають ніде...