Хелловін: звідки взявся, як святкують, та чи свято це взагалі? [+Фото]

Історична довідка

Свято Хеловін виникло в дохристиянські часи серед кельтських племен, що населяли території сучасної Британії, Ірландії і північної Франції.

Готуємося до Хелловіна: Залишається усе менше часу

У кельтів існувала традиції святкувати початок кожної пори року. Саме тому на 31 жовтня випадає найголовніше кельтське свято Самхейн (Samhain). Згідно із давніми віруваннями, в цей день відкривалася межа між світом живих і мертвих. Кельти надавали цьому звичаю великого значення, аби не стати жертвою тіней мертвих, вони виряджалися у звірині шкури, гасили вогнища у своїх домівках і усім своїм виглядом намагалися відлякати привидів.

Свято, подібне Хеловіну, існувало і на Русі у стародавніх слов'ян. Воно називалося Навій День (від старослов'янського "навь" – мертвець, небіжчик, покійний, померлий) або Проводи і святкувалося навесні.

Рецепт на Хеловін і не тільки: гарбузові смаколики

Християнська церква довго боролися зі старими могутніми богами, але, на жаль, язичники продовжували відзначати свої споконвічні свята, незважаючи на заборони і гоніння. І тоді Папа Римський Григорій III вирішив перенести подібне католицьке свято Всіх Святих (All Hallows Even) з 13 травня на 1 листопада. Таким чином, католицька церква почала святкувати велике свято одразу ж після язичницького.

Сучасна ж православна церква не надто вітає Хелловін.

- Ставлення православної церкви до такого “свята” негативне. Церква закликає людей до спілкування з Богом в молитві. Темні ж сили хочуть використовувати спілкування з людиною, але у спотвореному вигляді. Злі сили хочуть погубити людську душу, - каже настоятель Свято-Софіївської парафії м. Рівне, прот. Василь Приходько. - Церква засуджує ворожбу та інше спілкування зі злими духами, адже це світ темряви та зла. Нині суспільство пропагує такий гріховний зв'язок, який шкідливий для людей. Церква засуджує такі “свята”, язичництво та темні сили.

Містична складова або звідки взявся гарбуз?

Невід’ємним атрибутом Хелловіну вважається страшна голова, в середині якої знаходиться свічка - світильник Джека. В сучасному значенні — це символ неприкаяних душ, що блукають по землі. Спершу страшні пики вирізались на ріпах і картоплі, і тільки згодом на гарбузах.



Легенда про світильник Джека доволі давня. Кажуть, колись в Ірландії жив коваль Джек, що був відомий як пияк та скнара. Якось він запросив самого Диявола, що збирався забрати його душу в пекло, у шинок, щоб в останній раз випити елю і пригостити Дідька випивкою. Той погодився, але згодом стало зрозуміло, що Джеку немає чим заплатити. Тоді Джек запропонував Дияволу схитрувати. Сатана мав перетворитись в монету. Диявол повірив йому і вчинив за порадою коваля. Але, як тільки він перетворився в монету, Джек поклав її до своєї кишені, в якій лежав срібний хрестик. Таким чином Сатана опинився в пастці — біля розп'яття він не міг користуватись своєю силою. Тоді Джек змусив Диявола погодитись не претендувати на душу коваля і подарувати йому ще рік життя. Той змушений був погодитись.

Через деякий час Джек зміг знову обдурити Диявола — він запропонував йому назбирати яблук, бо йому нібито востаннє захотілось їх скуштувати. Нечистий погодився і поліз перший на дерево, тим часом хитрий коваль надряпав на корі яблуні хрест. Таким чином Диявол не міг злізти з дерева і знову опинився в пастці, а Джек зміг "виторгувати" собі ще 10 років життя. Коли ж прийшла його смертна година, його — скнару та пияка, — не захотіли приймати до себе Небеса, але й згідно з договором в Пекло він теж не міг потрапити. Таким чином Джек став неприкаяною душею і почав блукати по землі. Наостанок Диявол кинув йому зі сміхом вуглинку з пекла, яка мала освітлювати йому дорогу у вічній темряві. Ліхтарем для цієї вуглинки стала порожня ріпа (за іншою версією гарбуз).



Сучасне святкування Хелловіну

Про традиції цього свята з [url=https://ogo.ua]OGO.ua поділилась українка, а нині громадянка Данії, місто Ейсберг, Олена Нільсен.

— У Данії Хелловін прийшов десь 15-20 років тому, зрозуміло з Америки, але свято тут не особливо прижилося і не можу сказати, що якось особливо відзначається, — розповідає Олена. — Прижився він тільки в магазинах, де все прикрашається гарбузами, штучною павутиною, павуками і т. д., та в рекламних журналах, де тебе намагаються "підбадьорити" на нові покупки у зв'язку з Хелловіном.

Єдине, що прижилося, за словами Олени, то це традиція вирізати гарбуза і прикрашати ним вхід до будинку:



— У костюмах тут ніхто не ходить, та й страв якихось особливих не готують, принаймні я не чула.

У своїй сім'ї минулого року Олена вирішила влаштувати це свято більше як забаву для двох своїх дітей — Мартіна та Юлії.





— Я торік прикрашала вдома дитячу кімнату, тільки заради дітей. Запікала гарбуз у духовці з цукром — за рецептом з мого дитинства (точніше, з села Клембівка на Вінниччині, куди в дитинстві приїжджала до бабусі), - розповідає Олена Нільсен. - Але діти не захотіли це їсти.



- Цього року батьківський комітет влаштовував свято Хелловіна в школі. Діти були одягнені у різні жахливі костюми, прикрасили зал, потрібно було з собою принести гарбуз, який кожна сім'я вирізала на свій лад. Закінчилося все поїданням сосисок і зелених і червоних спагеті — спеціально забарвлених харчовою фарбою. Ми фотографували дітей з гарбузами, у цих костюмах...







Хелловін по-українськи

Тим часом у різних куточках України ніч з 31 жовтня на 1 листопада має різне значення:

- Для мене ніч із 31 жовтня на 1 листопада має особливе значення. Бо це Ніч усіх святих. Саме в цю пору я народилась. І охрестили мене у римо-католицькій церкві у Хусті на Закарпатті, - розповідає редактор lt.ogo.ua Галина Цуканова. - 1 листопада римо-католицька церква святкує День всіх святих, а наступного дня — Спомин всіх померлих вірних. Мені завжди переносили святкування дня народження на інший день. Адже ми з мамою, як і більшість населення міста, в ці дні йшли на кладовище, прибирали могили, а потім йшли туде ще раз 1 чи 2 листопада, щоб вшанувати пам'ять наших предків, померлих родичів та близьких людей, й прикрашали їх білими квітами хризантем і запалювали свічки. Коли поверталися з кладовища, завжди зупинялися й минувалися неймовірно красивим й урочистим видовищем сяючої тисячами вогників Замкової гори. Ні про який Хелловін, монстрів і містику я навіть поняття не мала, аж до 90-х років, коли почали показувати по телевізору американські фільми.

А рівненські студенти вже багато років поспіль використовують Хелловін як чудову нагоду розважитися. Ось вам і приклад з "архівів" нашого таємного агента ;)













P.S. Сучасні українські психологи переконують: якщо ви все ж вирішили відзначати з дітьми Хелловін, то зробіть акцент на переодяганні та веселощах, а не на містичності свята. Не варто лякати дитину містикою, якщо цього можна уникнути.

Веселого Вам Хелловіну!