Учасник шоу «Битва хорів» рівнянин Микола Бобрик: «Я вдячний долі, що мені випала можливість познайомитися та попрацювати з Русланою» [+ІНТЕРВ'Ю]

- Розкажіть, як у Вас виникла ідея піти на кастинг шоу «Битва хорів»: Вас запросили як учасника змагання «Голос країни» чи це була Ваша особиста ініціатива?
- Спочатку я побачив рекламу по телебаченню, але уваги на це не звернув зовсім. Подумав, якесь нове змагання «Битва хорів», але спершу й думки не мав, що хотів би взяти в ньому участь. Потім іще кілька разів знову побачив анонс про кастинг, і тут брат мені каже: не хочеш поїхати? Але я тоді йому відповів, що не дуже. Та брат мене таки вмовив: мовляв, особливої зайнятості зараз немає, то поїхати все-таки варто. Ось так і вирішили спробувати, вирушили до Львова.

- Як готувалися до конкурсного виступу?
- Для початку я зателефонував до організаторів і запитав, що потрібно для участі. Підготував пісню, заповнив анкету, потім вже вийшов на сцену та заспівав. Мені відповіли: дякуємо, чекайте дзвінка.

- А як дізналися, що пройшли в наступний тур змагання?
- Через кілька тижнів мені зателефонували і сказали, що я пройшов у наступний тур, де вже нас буде відбирати тренер. Я собі тоді вже подумав, що це круто!



Шоу "Битва хорів": у хорі Руслани співатиме рівнянин!

Нам дали підготувати якісь пісні, але я подивився і зрозумів, що вони мені не дуже підходять. Тому вирішив заспівати ту, яку сам обрав. Організатори не дуже це підтримували, але зрештою таки погодилися. Я вибрав пісню з жанру “поп-опера”, поїхав до Києва і чекав, доки прийде моя черга співати.

- Які були відчуття перед виступом, хвилювалися?
- Можна сказати, що це мій перший такий серйозний проект, в якому я спокійно вийшов на сцену. Я заспокоївся перед тим, тому просто вийшов і заспівав. Не знаю чому, але Руслана потім сказала, що побачила в мені самовпевненість, хоча насправді це не так. В мене просто була впевненість, адже практика дає своє. Вже є досвід виступів на сценах, перед людьми. Це вже не так, коли виходив співати на шоу «Голос країни» (у 2011-му — прим. авт.). Тоді я не знав, що робити, куди йти, все було наче в тумані… Цього ж разу все було нормально, спокійно. І тоді, коли Руслана сказала, що мій голос може заважати в хорі, то вона не знала, що у мене є два дипломи за фахом “хорове диригування”! Я не зі слів знаю, що таке «хор» і міг би годинами про це розповідати й наводити приклади зі своєї практики.



Пономарьов влаштував свято для рівненського співака Миколи Бобрика

Потім Руслана попросила мене заспівати ще акапельно і після цього сказала, що я пройшов далі. Звісно, я був надзвичайно задоволений! Нині роботи вистачає — репетиції відбуваються дуже активно. Потрібно вивчати хорові партії, а також до цього додається ще й хореографія!

- І як Вам хореографічні постановки, вдаються?
- Нам ставлять серйозні та непрості рухи. Раніше я в житті не думав, що буду і зможу таке зробити. Мені здавалося, що танці – це явно щось не моє і взагалі не варто пробувати. Тепер же немає “хочеш чи не хочеш”, просто – треба! Це не ти сам відповідаєш за себе, це колектив. Тут або роблять усі, або ніхто не робить. Ти розумієш, що можеш підставити весь хор, тому активно працює кожен. Графік складний: встаємо о 8-ій, а лягаємо годині о 2-ій ночі.



День будівельника по-рівненськи: живі скульптури, танці та Микола Бобрик

- Хто постановник ваших танцювальних номерів?
- Постановник наших танців – Микола Бойченко, фіналіст багатьох проектів, зокрема відомого «Танцюють всі».

- Які враження від Вашого зіркового тренера Руслани? Чи, можливо, Вам хотілося б до когось іншого в хор потрапити?
- Руслана – це взагалі мегакласна людина, дуже відверта, відкрита у спілкуванні! Вона повідкидала усі статуси, вона проста звичайна людина, і це дійсно круто. З нею дуже приємно говорити на будь-які теми, від неї іде тільки позитив. Руслана – людина пряма, звісно може сказати, що ти щось робиш неправильно. Вона віддається повністю. Я вдячний долі, що мені випала така можливість познайомитися та попрацювати з Русланою.



- А які стосунки між учасниками колективу? І як Ваші стосунки з ними складаються?
- Як з ким, але загалом колектив у нас дружній. Спочатку, звісно, всі придивлялися одне до одного. Тепер же зрозуміло, що зібралися люди, які хочуть і готові працювати. Зрозуміло, що не в усіх є практика участі в хорах, але над цим якраз зараз і працюємо. Частина ж учасників має досвід співу в хорових колективах і знає, що це таке.



- А допомагаєте одне одному, якщо щось не виходить?
- Все на місці можна вирішити. Якщо у когось не виходить, решта збираються і пояснюють як це краще зробити. Тут спрацьовує зацікавленість колективу, адже у нашому шоу на першому місці — саме командна робота, а не просто вдалий виступ одного соліста. Адже хор, по-науковому, - це колектив однодумців. Тому стоїть завдання, щоб від хору можна було добитися унісону. Тільки тоді буде ідеальне звучання.

Це само по собі важко, а якщо люди не співали в хорі раніше і не співали разом узагалі, то завдання взагалі надважке! Колективи ж формуються роками. Зрозуміло, що, які в будь-якому колективі, у нас є люди, яких більше слухаються, але всі знають, що це спільна відповідальність, і прислухаються та допомагають одне одному. Це як в армії, коли останнього беруть під руки та допомагають йому бігти разом!

- Налаштовані на перемогу?
- У нас у колективі немає тих, хто прийшов просто взяти участь. Ти розумієш, для чого ти сюди прийшов. Ми налаштовані на перемогу і це дає стимул працювати далі.

...Отож, із нетерпінням чекатимемо неділі, 24 листопада, коли в ефірі телешоу "Битва хорів" побачимо і почуємо виступ хору Руслани, де співатиме наш земляк Микола Бобрик. Початок ефіру - о 20.15.

Підтримаємо разом!

Фото зі сторінки Миколи Бобрика "В Контакте"