06.12.2013, 10:00

Рівненська журналістка і телеведуча Світлана Сирота: тендітна блондинка з чоловічими захопленнями [+Фото]

У День української армії чимало говорять про мужніх чоловіків. А ось жінка з традиційно чоловічими захопленнями – це рідкість! Відома рівненська журналістка і телеведуча Світлана Сирота доводить, що споконвіку чоловічі вподобання притаманні і слабкій половині людства. Більше - дізнайтесь далі!

- Які із,так би мовити, чоловічих захоплень вам найбільше до вподоби?
- Я люблю риболовлю та полювання, вправно товаришую і з вудкою, і з рушницею. Якщо казати про риболовлю, то надаю перевагу передусім активній рибалці – тролінгу (не плутати з популярним нині терміном, який означає інше явище, пов'язане з коментуванням в інтернеті - прим. авт.). Це риболовля на блисну, на хижу рибу - щуку, окуня - з моторного човна, рухаючись водоймою. Хоча, зрідка буває цікаво і почіпляти карасиків на ставку на черв'яка.

- А коли почали цікавитись риболовлею?
- Мене ще з дитинства заохочували тато і дідусь. А ось до полювання свого часу привчив чоловік.

Купіть креативний подарунок чоловікам у їхній день

- А як саме розпочинали полювати?
- Починала я, як і годиться, з качки, опісля був заєць, а потім, за кілька років практики дійшло і до великої здобичі - козулі, кабана.

- Маєте «бойове» спорядження?
- Так, маю власну рушницю, подаровану чоловіком. Це раритет, 1914 року випуску Збройного двору царської Росії, оздоблена сріблом.

- Часто дозволяєте собі відпочити з вудкою та рушницею в руках? Є якісь улюблені місця на Рівненщині, де таким чином проводите час?
- На полювання і риболовлю виїжджаю тоді, коли відповідний сезон. Звісно, якщо справи відпускають. Не скажу, що це аж так часто, але систематично. Про улюблені місця риболовлі і полювання вам не скаже жоден справжній рибалка чи мисливець, тому і я не видам своїх місць =).

Який подарунок обрати чоловіку до 6 грудня? [+ПОРАДИ]

- Побажаєте щось усім чоловікам України до Дня Збройних Сил України?
- Чоловікам у День української армії хочеться побажати бути справжніми героями для своїх жінок і справжніми захисниками для своєї держави. А їхнім жінкам, відповідно, - щоб поруч із ними були саме такі, справжні чоловіки. Принагідно вітаю від усього серця і свого чоловіка, Едуарда Герасимчука, який служив ще в Радянській армії, і не просто ніс строкову службу, а є учасником і ветераном бойових дій в Афганістані. Він, до речі, визнає і шанує саме свято 6-го грудня, а не 23-го лютого. Хай мені буде здоровим!