Молода рівнянка виливає на папері сокровенні думки

Пропонуємо для Вашого ознайомлення кілька віршів молодої поетеси.

***

Лиш з думкою тією завжди лягала спати,
Що прийдеш ти до мене сьогодні увісні.
Раніше засинала,пізніше прокидалась,
Щоб побуть з тобою довше, хоч на одну мить.
Ти був у сні веселим,мене завжди смішив,
Дарив красиві квіти і у кіно водив.
Жила у цьому світі я дуже довгий час,
Хоч добре знала,точно знала, що на яву я не твоя.
Що в тебе є уже кохана, яка з тобою кожен час
І на яву,і увісні ти цілуєш лиш її.
А я зі сорони дивлюсь на це,
Й так прагну обійнять тебе,
Так хочу,сильно хочу я ,
Щоб я завжди була твоя.
Якщо ж не у реальному житті,
То хоч у сні ти будеш мій.

***

Як уже набридло все:
Оця любов,оці страждання,
Думки які із розому звели
І спогади,що заводять в божевілля.
Так хочется простої тишини,
Побути в дома,випить чашку чаю,
Передивитися улюблений мультфільм,
Лягти й поспать не прокидаючись до ранку.
А не сидіти й плакати ночами,
Все думати про нього одного,
Коли він там про тебе забуває,
Розважаючись в компанії дівчат.
Цілує їх і обнімає,
Говорить те,що обіцяв тобі.
Ти знай,хоч зараз я і плачу,
Й сумую сильно по тобі,
Та прийде час я все пробачу,
Й забуду зовсім облік твій.
Стану я кохана і щаслива,
Й забуду я про сліз потік,
І лиш тоді ти зрозумієш,
Що втрачена я вже навік.

***

Як важко згадувати час,
Який проводили з тобою,
Всі обійми й поцілунки враз,
Являються,як наяву передімною.
Твій ніжний погляд,посмішка яскрава,
Приводили все тіло в рух,
Бо серце в нім билось мов скажене,
Від дотику твоїх солодких губ.
Хоч між нами зараз кілометри,
І лиш телефоний дзвін обєднує серця
Ти ж завжди памятай,для мене ти єдиний,
І тіло все моє й душа належать лиш тобі.

***

Яке це дивне почуття,
Коли серце наповняється любовю,
Коли душа здається вже і не твоя,
А губи належать лиш одному.
Але зрозумівши лиш одне,
Що всі почуття твої йому байдужі,
Не починай засмучувать себе
І знай,він тобі і зовсім не потрібний.
Зберись,візьми себе у руки,
Вдягнись красиво і намалюй губи,
Пройдись по вулиці і зрозумій,
Що на ньому не зійшовся клином світ!!!

***

Чому всі почуття такі брехливі!?
Відчувши щось нове,ми поринаємо у це мрійливо,
З надією,яка вперед нас всіх веде.
Здається все завмирає навкруги,
Коли ти бачиш ті чарівні очі,
Коли відчуваєш дотик рук його міцних,
І ніжні пестощі жаданих поцілунків.
Коли говорить ті слова,
Які здається все життя чекала,
Перевертається на зовсі вся душа
І тіло загоряється бажанням.
Але минає час,який для нас стає болючим,
Бо всі ті дотики й слова
Стають лише рядками на листах.
Люблю!!!люблю,ти знову йому пишеш,
Але вже відповідь не та,
Бо він дарує серце й душу вже іншій,
Яка для нього стала та одна.
Розпочинаються питання все одні:
Чому не я,чому вона єдина?
Але у відповідь лиш тихий дзвін
Гірких тих сліз,що падають донизу.
Хтось скаже вилікує час,
Але не в даному випадку,
Бо вже вона і не жива,
Бо серце й душу їй не повернули!!!