Як не виховати неслуха [+ПОРАДИ]

«Ми з чоловіком - молоді батьки. Намагаємося дитині давати в житті все найкраще, але вона цього не цінує, зовсім не слухається. Чи є якісь «рецепти» для вирішення такої проблеми?» - пише Жіночому Клубу мешканка нашого міста Марія М.

Насамперед, заспокойтеся. Усі ми росли в певній мірі неслухами, і наші батьки якось справлялися. Нажаль, мистецтву бути батьками ніхто не вчить. Школи мам та тат тільки починають розвиватися в нашій країні, але не всі вірять, що там їм допоможуть. А дарма!

Готових рецептів не існує, але є поради бувалих батьків. Жіночий Клуб пропонує познайомитися з цими порадами та спробувати оцінити свої дії відносно дитини і знайти, як помилки, так и відповідності між ними. Тож візьміть олівець та напроти кожної поради поставте + або - . Таким чином ви побачите, що вам вдається, а над чим ще потрібно попрацювати.

1. Не ставте дитину в особливе становище: перший шматок, краще місце сприяють вихованню егоїстичних нахилів.

2. Уміти відмовляти дитині твердо і рішуче, якщо помітно, що її бажання перевищують можливості сім'ї або порушують зручності старших.

3. Учити дитину рахуватися з інтересами і бажаннями старших, не порушувати їх праці та відпочинку. Пам'ятайте, що перші прояви неповаги до старших і дитячого егоцентризму, як правило, спостерігаються у віці 3 років. Привчіть до цього віку дитину цінувати чужу працю - як мінімум, вона вже сама повинна розуміти, як допомагати на кухні, прибирати за собою. Особливо допоможуть прищепити дитині почуття відповідальності розвиваючі іграшки до 3 років. Спеціальні набори маленького лікаря або кухаря дадуть дитині тверде розуміння того, що робити будь-яку роботу дуже непросто.

4. Ставитися до дитини, як до рівноправного члену сімейного колективу, з повагою (вислуховувати її думку, надавати можливість брати участь у сімейних радах і т. п.).

5. Закріпити за дитиною постійне коло обов'язків і стежити за їх виконанням. Привчати виявляти турботу про старших, даючи конкретні доручення («Запитай, як почуває себе дідусь, хворий, чи не треба йому чогось?», «Проведи бабусю до ліфта, відкрий їй двері», «Грай тихо - дорослі відпочивають», «Цю половину з'їси сам, а цю залиш сестрі» і т. п.).

6. Учить дитину бути товариською, доброзичливою з дорослими і однолітками; вчить ділитися іграшками, ласощами з іншими дітьми і старшими.

7. Придивиться до своєї дитини - чи володіє вона соціальними якостями (чи може за власним спонуканням поступитися зручним місцем будь-кому з дорослих; чи вміє виявляти турботу про старших членів сім'ї без вашого нагадування, розділяти загальносімейні радощі і прикрощі та ін.).

8. Наказати дитині поважати себе неможливо; повага завойовується власним способом життя, ставленням до людей, до праці, суспільним становищем.

9. Не дозволяти дошкільнику стосовно дорослих панібратства, брутальності.

10. Розповідати дитині про роботу близьких, їх громадські справи; якщо у членів сім'ї є нагороди, розповісти, за що вони отримані.

11. Дитина має велику навіюваність. Якщо вона відчуває, що їй довіряють, вважають хорошою, вона постарається виправдати цю думку (дитина дає те, що з неї запитують).

12. Насмішка, грубе слово ранять душу дитини, зневажають гідність.

13. Обходитися з дитиною так само, як з дорослими, але з «поправкою» на дитинство.

14. Діти, у яких розвинене почуття власної гідності, добре реагують на батьківське слово, вони більш податливі педагогічним впливам.

15. Дотримуватися послідовності у вимогах до дитини. Перш ніж питати з неї, треба бути впевненим у справедливості й обґрунтованості своїх вимог; не скасовувати рішень, це допустимо лише у виняткових випадках.

16. Правил, що пред'являються до дитини, повинні дотримуватися всі члени сім'ї: якщо дитина бачить, що батькам можна, а їй не можна, неможливо досягти бажаних результатів у вихованні.

17. Чіткий режим і змістовне життя дитини - основна умова формування позитивних стійких звичок, що запобігають виникненню капризувань.

Анекдот дня
Жінка докоряє своєму синові:
- Ну чому ти так погано поводишся? Адже кожна твоя витівка – це ще один сивий волос у мене на голові.
Син, дивлячись на зовсім сиву бабусю:
- Схоже, ти, мама, в дитинстві була та ще штучка!