Українські вишиванки рівнянки Лариси Червоній

У вишиванки Лариса Червоній закохалася завдяки своєму чоловікові, покійному Василеві Червонію. Саме він надихнув її та допоміг розкрити небачений доти талант.

- Мій чоловік дуже любив вишиванки, які створювали для нього професійні майстрині. У якийсь період свого життя почав одягати їх щодня. Тоді я й подумала, що могла б й сама вишивати для чоловіка сорочки, адже вже мала досвід оздоблення окремих деталей одягу (комірці, рукави), - пригадує пані Лариса.



Перші уроки брала у професійної вишивальниці. Каже: що і як робити — зрозуміла відразу, а далі все пішло так, ніби все життя тільки те й робила, що вишивала. Сьогодні пані Лариса створює не тільки орнаменти хрестиком, а й гладдю, оздоблює сорочки мереживом.

- Вишиті сорочки стилізую під сучасні, щоб їх можна було одягнути не лише у свято, а й на щодень, - продовжує майстриня.



Нині у колекції пані Лариси кілька десятків чоловічих і жіночих сорочок. Щоправда, у власному гардеробі має небагато — дві сорочки з довгими рукавами та одну з короткими. Над однією вишиванкою майстриня працює від двох тижнів до місяця, залежно від складності візерунка. Більш складний малюнок вдається викласти нитками за два місяці.



- Для мене це величезне задоволення — викроїти годинку вільного часу, щоб повишивати. Адже це дає мені можливість відволіктися від буденності й поринути у світ мистецтва і через вишивку передати свої емоції, почуття та думки. Саме тому кожна робота — це окрема унікальна історія, написана кольоровими нитками на білому полотні.